“Невелика, але сильна”: як медикиня з Тернополя стала незамінною частиною 2-ї Галицької бригади

Ольга, медикиня 2-ї Галицької бригади Національної гвардії України, відома на фронті як «Бембі», не була покликана до армії. Вона сама вирішила стати частиною війська, знаючи, що може бути корисною. І хоча її шлях до військової служби не був простим, вона довела свою відданість та готовність допомагати.

У лютому 2022 року, коли війна вже почалася, Ольга вирушила до частини з величезним бажанням бути потрібною, сповнена рішучості, навіть не маючи досвіду в армії. “Я прийшла в частину в рожевому спортивному костюмі, з дуже далеким уявленням про армію”, – згадує Ольга. Спочатку її комбат сумнівався в її здатностях, але з часом вона довела, що вартує місця серед бойових медиків.

Через кілька місяців, в червні 2022 року, вона відправилась на передову. В перші дні служби медикиня переживала страх за те, чи зможе допомогти своїм побратимам, адже, за її словами, «я така маленька, як я буду рятувати наших бойових “рексів”?». Однак, після того як вона потрапила на стабілізаційний пункт і почала евакуацію поранених, страх відійшов, а на його місце прийшла рішучість.

Медики працювали на межі можливого, не зупиняючись навіть після авіаційного удару російського літака, коли Бембі отримала травму від вибуху. Проте навіть тоді, незважаючи на тяжке поранення, Ольга не покинула свій підрозділ, а продовжила виконувати свою роботу. Вона поверталась з війни не тільки з фізичними травмами, але й з новими психологічними переживаннями, які, як зізнається, супроводжують її досі: безсоння, шум у голові та постійні болі.

Зараз Ольга намагається передавати свій досвід та знання іншим. Вона вчить молодших медиків, розповідає про свої помилки, щоб вони не повторювались, і наголошує на важливості збереження здоров’я та життя в умовах війни.

Не зважаючи на всі труднощі, Ольга залишається вірною своїм принципам. Вона продовжує виховувати сина і пишається тим, що її син гордиться її роботою. Її історія — це історія про силу духу, про любов до своєї країни і про прагнення допомогти тим, хто цього потребує.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *