Аліна Дадерко з Хоросткова зачитала скоромовок на рекорд — 138 слів за 31 секунду!

Аліна Дадерко з Хоросткова щодня наполегливо працює над собою щоб забезпечити собі успішне майбутнє. У свої 11 років дівчинка стала рекордсменкою Тернополя, адже вона за короткий проміжок часу зачитала велику кількість скоромовок – рекорд Алінки 138 слів за 31 секунду. Його зафіксували у «Книгу Рекордів Тернополя», де зібрані всі найяскравіші досягнення, як і дорослих, так і маленьких жителів Тернопільщини.

– Привіт, Алінко, розкажи нам, будь ласка, про себе.

– Привіт, я Алінка Дадерко, навчаюся у Хоростківський школі № 2. Дуже люблю вчити вірші та декламувати їх. Також займаюся важкою атлетикою та люблю грати в шахи. Навчаючись у шостому класі, стараюся мати багато друзів, які мене підтримують.

– Не так давно ти взяла участь у змаганнях, котрі проходили в Тернополі та потрапила у «Книгу Рекордів Тернополя». Як ти змогла цього досягнути?

– Вся справа у тім, що в школі на домашнє завдання нам потрібно було вивчити вірш, який я вивчила, розказала і отримала хорошу оцінку. Але одного разу, під час спілкування із Василем Шевчуком, вирішила спробувати перетворити цей вірш на скоромовку. І таким чином, почала швидко розповідати його. А з часом Василь Володимирович запропонував мені поїхати у Тернопіль, щоб спробувати встановити рекорд Тернополя. І я це зробила!

– Які у тебе були відчуття, коли зрозуміла, що стала рекордсменкою?

– О, моєму щастю не було меж. Адже я дуже зраділа. Пізніше багатьом розповідала про те, що мені вдалося поставити рекорд, я змогла стати рекордсменкою. І хоча це маленьке досягнення, але не буду зупинятися на цьому, буду намагатися іти далі та добиватися своїх цілей.

– Твої батьки, напевно, дуже гордяться тобою?

– Так, вони люблять нас та гордяться нами всіма. Мене дуже підтримує мама, але вона, мабуть, не чекала того, що зможу встановити рекорд із читання скоромовки. Коли по телефону сказала мамі про те, що встановила рекорд Тернополя, швидко прочитавши вірш, вона здивувалася і щиро зраділа за мене. Для мене важлива мамина і татова підтримка, адже головне, це їхня любов та благословення. Однак чудовим стимулом для мене є мої брати. Я бачу, як вони не стоять на місці, кожного разу удосконалюють свої вміння і стараються добитися чогось. Вони для мене є певним взірцем, я хочу бути подібною до них.

– А які у тебе плани на майбутнє?

– Зараз я вчуся віджиматися від підлоги і на сьогоднішній день вже можу віджатись 6 разів. Мені потрібно удосконалювати цю свою майстерність, щоб колись, в подальшому встановити рекорд, віджавшись від підлоги понад 60 разів.

– Тобто, ставку ти робиш на спорт? Ти говорила про те, що також займаєшся важкою атлетикою, скажи, будь ласка, чому для себе – 11-річної дівчинки, ти вибрала саме цей вид спорту? Чому не баскетбол, не волейбол, не танці?

– А справа в тім, що в мене є троє старших братів, я наймолодша. Всі мої брати займаються важкою атлетикою. А один із них Віталік, є чемпіоном України з важкої атлетики у своїй ваговій категорії. Одного разу я попросила брата, щоб він взяв мене з собою для того, аби могла займатися цим видом спорту і він погодився. Тепер мені подобається займатись важкою атлетикою, мені подобається їздити на змагання і посідати передові місця.

– А ким ти мрієш стати в майбутньому?

– Я мрію стати актрисою.

– Справді? То ти в нас така багатогранна дівчинка, адже в тобі поєднуються різні бажання – це заняття спортом і духовно розвиватися. А чому саме актрисою?

– Справа у тім, що спорт нам потрібен для здоров’я. А бути актрисою – це моя мрія. Я часто беру участь у міських заходах, декламую вірші, граю у сценках, розповідаю різні гуморески та скоромовки і мені це шалено подобається. Людям, які мене слухають це також подобається. І ось в один момент я зрозуміла, що хочу виступати на сцені, хочу дарувати людям свій талант.

– Молодець, а чи багато часу тобі потрібно для того, щоб вивчити той чи інший вірш або уривок прози?

– Ні, я вивчаю слова дуже швидко і мені не потрібно докладати багато зусиль для того, щоби я могла запам’ятати той чи інший уривок з твору.

– Скажи, будь ласка, кому ти присвячуєш свої перемоги?

– Всі свої досягнення завжди присвячую своїм рідним та близьким людям. Це моя мама з татом, це мої братики, це мої бабуся і дідусь, яких я дуже люблю і стараюся приносити радість усій великій родині.

– А кому ти хотіла б подякувати за свої досягнення?

– Я хотіла би подякувати, насамперед, Богу, адже Він мене провадить, Він мене наповнює Духом Святим і допомагає мені йти вперед. Я щиро вдячна своїй мамі, своїм братикам, своїм рідним, які мене підтримують, які вірять у мене і завжди подають руку допомоги. Також хочу подякувати своїм вчителям, своїм тренерам, які навчають мене та допомагають мені розвиватися у тому чи іншому виді спорту. Окремо дякую Василю Шевчуку, який підштовхнув мене до того, щоб я взяла участь у встановлені рекорду.

– Дуже дякую тобі, Аліночко, за таку щиру та теплу розмову і бажаю, щоб твої мрії збулись. Бажаю тішити своїх батьків та радувати їх своїми досягненнями. Хай Бог тебе благословляє на кожному кроці.

 

Наталія ГРИМАК “Голос Хоростківської громади”