Христина та Ігор Бочани з Тернопілля малюють повітряним пензлем

Христина та Ігор Бочани з Гайворонки Теребовлянського району не просто знають, як потрапити в казку. Вони творять її своїми руками. Завдяки оригінальній і не зовсім звичній для нас техніці живопису – аерографії художники прикрашають барвистими сюжетами стіни, а також пишуть неймовірні портрети та ікони. Ці мистецькі дива вони створюють звичайнісінькими автомобільними фарбами.

Вільні художники
Христина народилася і зростала у столиці Латвії Ризі. Змалку прикипіла до малювання, закінчила художню школу і самостійно освоїла ази аерографії. За допомогою повітряного пензля – аерографа вона розмальовувала автомобілі та мотоцикли. Згодом переїхала до Португалії. Там і познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком з Тернопільщини Ігорем і навчила його аерографічному мистецтву, яким вони професійно займаються вже більше двох десятків років.
– На той час в Португалії було лише кілька художників, які використовували аерографію, – розповідає Христина. – Зазвичай вони малювали через трафарет, ми ж творимо вільно, від руки і малюємо на будь-якій поверхні та матеріалі – на стіні, металі, кераміці. Словом, можемо прикрашати все і в будь-якому стилі. Звісно, спершу потрібно підготувати основу, а на завершення покрити картину лаком.

Шедеври на стінах
Згодом мистецьке подружжя зарекомендувало себе як творці аерографічних портретів і отримало велику популярність серед португальців. Портрети Ігор та Христина зображують на холстах. Вони можуть бути як чорно-білі, так і кольорові. Розмір теж залежить від бажання замовників. Але родзинка портретів, як і врешті усіх робіт Бочанів, у тому – що зображення максимально наближене до реального, а герої видаються живими.
Неймовірно реалістичні картини Христина та Ігор розмальовували і на стінах європейських будинків. Дитячі кімнати прикрашали казковими персонажами, спальню – квітами, а на стінах вітальні відтворювали морські пейзажі. У Португалії, а згодом і в Іспанії, де Бочани прожили чотири роки, вони розфарбовували стіни кафе, ресторанів, салонів краси, каруселі та атракціони. Торік у казкові дивотвори художники перетворили каруселі в одному з міст Норвегії.

«Христин багато, а Маруська – одна»
Свої мистецькі шедеври подружжя Бочанів презентувало на семи персональних виставках, які відбулися в Португалії та Іспанії. На двох із них митці представили 40 картин, зображених у 3D форматі. Присутні мали змогу по сходинках увійти в кожну картину і подражнити бика, поборотися з Брюсом Лі, потягнути за шнурок динозавра або просто посидіти на лавці і послухати, як ангел грає на скрипці.
У Португалії Христина та Ігор прожили 14 років. Тут вони створили власну фірму «Estudio de Pinturas MARUSKA». «У «Маруськи» є своя цікава історія, – розповідає Христина. – Це ім’я приніс нам син Мар’ян, який одинадцять років тому народився у цій країні. Його дуже любили вихователі дитсадка і пестливо називали Марусько. Тож коли ми відкрили художню студію, це взяли собі за сценічне. Бо ж Христин у Португалії багато, а Маруська – одна (посміхається – авт.)».

Казка у Вишнівчику
Минулого року Ігор, Христина, Мар’ян та чотирічна Мар’янка переїхали до України. В селі Гайворонка на Теребовлянщині вони придбали хату, навесні господиня засадила город і нині збирає свій перший врожай. «Хоч все своє життя я прожила в місті, та завжди мріяла про власну домівку у селі, – розповідає Христина. – За цей час я встигла по-справжньому у нього закохатися і маю велике бажання жити тут і надалі та займатися улюбленою справою».
Нещодавно у співпраці з Марійським духовним центром та фермерським господарством «Зарваниця Агро» подружжя Бочанів реалізувало спільний мистецький проект – розмалювали мультиплікаційними сюжетами стіни коридору Вишнівчицької школи та дитячого садка. Яскраві малюнки героїв із мультфільмів та відомих українських казок – неймовірно красиві. Ними захоплюються не лише діти, дорослі також не можуть відвести свій погляд.
Разом із тим, Христина та Ігор Бочани малюють на замовлення портрети, пишуть ікони і творять казку, з якою тепло і затишно, як у дитинстві.
Марія БЕЗКОРОВАЙНА, Газета “Сільський господар плюс”