Хто створює тернопільському Драмтеатру найбільші проблеми

Театру у Тернополі найбільші проблеми нині створюють не старі труби опалення чи потріскані стіни, а вандали і хулігани. Вони не тільки фасад нищать, а й спиртне на сходах установи розпивають.

Про це «Терену» розповів директор і художній керівник Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру імені Тараса Шевченка Борис Репка.

Нагадаємо, півтора року тому керівник установи культури, будучи ще тоді у статусі «виконуючого обов’язки», розповів нашому журналісту чимало тривожних речей. Мовляв, будівля театру – аварійна і це створює загрозу життю багатьох тернополян. Тож розпочати інтерв’ю ми вирішили саме із цієї теми.

– Чи минули ті негаразди, які довго «лихоманили» театр і його творчий колектив?

– Тоді, коли ми із вами говорили, дійсно було багато проблем. Зокрема, вийшов новий Закон «Про театр і театральну справу». Там йшлося і про контрактну систему, і про управління установою культури тощо. Звісно ж, це додавало нам усім хвилювань і складнощів. Але ми той етап пройшли досить легко. Відтак, я уже – не «в. о.» . Із кожним артистом і працівником театру уже є підписаний контракт. У тому плані у нас – благодать (посміхається).

Пригадую, ми тоді також багато говорили про стан будівлі театру. Але сьогодні вже можу похвалитися: за минулий рік ми по-тихеньку змогли багато що налагодити. Може, саме наше інтерв’ю тоді і спонукало владу звернути увагу на театр? Цілком… Механізми сцени ми замінили, тому круг у нас уже крутиться! І актори спокійно можуть виходити на сцену і грати. Відремонтували і ми опалювальну систему у фойє. Адже для глядача раніше там було холоднувато. Так, кошти ми отримали невеликі, але найгірші, найпроблемніші ділянки вдалося замінили. Тепер взимку уже буде тепло. Окрім того, вже є кошти на нові вікна і двері у фойє. Ці роботи плануємо завершити ще цього року. Тобто позитив є…

– Чи легше вам стало керувати без додатку – «в. о.»?

– Кажуть, у статусі «в. о.» можна працювати як-небудь (посміхається). Але в мене так ніколи не виходило… Напевно, через свій характер я аж надто переживаю за все і хвилююся. Вже друзі помітили і вдома кажуть, що сивини у волоссі за 5 років додалося. Однак це – моє життя, я люблю цим займатися, мені це подобається. Часом жартую, що я – актор, але підробляю керівником… Але виходить, що «хобі» – складніше, ніж акторська справа. Проте зараз я тішуся, що все нормально у нашому домі…

– Сходи театру – традиційне місце зустрічі для тернополян, «точка», де зазвичай «тусується» місцева молодь. Там часто гуляють батьки із маленькими дітьми. Але раніше там було не зовсім безпечно…

– Сходи дійсно були аварійними кілька років тому. Це – правда. Але їх давно відремонтували. Там – цілком безпечно. Натомість… небезпечність часом виникає для нас.

На жаль, різна молодь там збирається. Одні – грають на гітарі, читають вірші, приходять до театру. Інші – розпивають там спиртні напої і смітять… Більше того, у ніч із 23 на 24 серпня вандали розмалювали фасад театру у різні кольори… Навіть якісь фашистські лозунги понаписували. Я з приводу цього навіть у поліцію звертався. Думаю, захищати Мельпомену треба нам усім разом. Ця будівля є окрасою Тернополя, вона розташована у самому центрі. Напевно, поліція мала б більше уваги приділяти контролю за порядком у такому місці. Ви уявляєте – навіть пам’ятник Тараса Шевченка тоді розмалювали! Громадськості теж треба піклуватися про стан пам’яток, не можна бути байдужим…

– Чи є зараз проблеми із фінансуванням установи, адже раніше таке було. Чи є затримки у виплаті зарплати?

– Усе – нормально. Затримок із виплатою зарплати немає. Отримуємо ми вже і доплату за академічність. Звісно, хотілося б більше, бо раніше ми мали навіть 100% від окладу… Зараз – тільки 20%. Але ми розуміємо, що нині – складні часи… Зрештою, актори – не бідні. Але якби їм повернули доплату у 50%, то було б – супер. Наразі влада області обіцяє помаленьку, почергово повернути нам ці кошти…

Думаю, так і буде. Тим паче, керівництво області цього року пішло нам назустріч і допомогло коштами на організацію ювілейного фестивалю «Тернопільські театральні вечори. Дебют». Завдяки цьому ми змогли «розпустити крила» і запросити більше колективів. Ви уявіть: приїдуть 450 людей! Приймати їх у Тернополі допоможуть наші традиційні партнери і помічники. Особливо хотілося б відзначити те, що генеральним спонсором знову буде фірма «Агропродсервіс». Її керівник Іван Чайківський ніколи нам не відмовляв у допомозі. Гостей треба і поселити, і нагодувати. Тому долучилися інші компанії, а також Гільдія рестораторів Тернопільщини. Не змогли б ми усього осягнути і без нардепів Романа Заставного і Тараса Пастуха, а також Володимира Кравця і його «Доброго самарянина». Якби не ці люди нам би було дуже важко…

Так, ми уже вийшли на фінішну пряму у підготовці фестивалю . Його офіційно і урочисто відкрили у неділю, 17 вересня… А як усе завершиться і гості роз’їдуться, я планую, хоч на тиждень «щезнути» (посміхається). Причому хочу поїхати у таке місце, де навіть мобільного покриття немає…

Фото автора

Віра Олександрович