Ірена Карпа пригадала, як вперше вийшла на фестивальну сцену. Це сталося у Тернополі

Свого часу Ірена розповіла “Погляду” детальніше про той час.

“Тернопіль – це дуже знакове місто для мене. Місто, де я вісімнадцятирічною вперше виступила на рок-сцені. До того була лише на репетиціях гурту “Фактично самі” у Києві. Тоді у групі були лише двоє учасників – Олег Артим і Сергій Харинович. Взагалі-то, я тоді засинала на їхніх репетиціях, не розуміла цю альтернативну музику. Вони тоді грали такий собі “noise”, а кожна композиція тривала по 20 хвилин. Я ж слухала рускій рок і попсову “Територію А”, мріяла про космічну славу Юрка Юрченка – афігєнний попспівак, абідно, шо його індустрія якось викинула. Отож, поки я спала на тих репетиціях, якимось чином вивчила усі слова репертуару “Фактично самих”. Одного разу на концерті в Тернополі у них уже починали летіти пластикові пляшки. Мені стало шкода пацанів, вдягла Олегові штани, які з мене спадали, вилізла на сцену, забрала у виконавців мікрофон і почала співати. Люди на мене дивилися зачудовано, а після виступу бігли в гримерку, мета візиту — невідома, бо охоронці не пустили. Потім у 1999 році на фестивалі “Нівроку” у Тернополі відбувся мій перший дебют на великій сцені. Сюди ми згодом приїхали уже вдвох з Олегом Артимом, Сергія уже з нами не було. Був і третій дебют у Тернополі – презентація альбому “Kurva cum back” у 2004 році. Прикольно було спостерігати, як люди сприймали цю взагалі нову музику…

Пісня, яку виконувала вперше? Напевно, “Марино, Марино” або “Жінка-сокира”. У мене тоді був піратський рожевий годинник “Tissot”, дуже дорогий мені. Під час концерту пішов дощ, позаливало техніку, а я страшенно потерпала за годинник, постійно дивилася на нього, коли співала. Це навіть помітили глядачі)”.

Ірина Юрко.

Фото автора.