Медична освіта України орієнтується на європейські стандарти

15-16 травня, відбувалася робота Всеукраїнської навчально-наукової конференції з міжнародною участю «Досягнення і перспективи впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих медичних (фармацевтичному) навчальних закладах України, присвячена 160-річчю з дня народження І.Горбачевського, – повідомляє прес-служба закладу.

. Захід відбувся на базі конгрес-центру навчально-оздоровчого комплексу ТДМУ, в якому взяли участь зареєстровані учасники від 28 навчальних медичних закладів, з яких представники 15 вишів. Окрім того, кожен бажаючий, який не був зареєстрований як учасник, міг спостерігати за перебігом конференції під час її он-лайн-трансляції на сайті Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського.
Участь у цьому заході взяли радник Міністра охорони здоров’я України Ігор Найда, заступник директора Департаменту роботи з персоналом, освіти і науки, начальник відділу освіти та науки МОЗ України, заступник голови Олександр Волосовець, директор державного установа «Центральний методичний кабінет з вищої медичної освіти МОЗ України» Людмила Соколова, директор державного підприємства «Центр міжнародних програм МОЗ України» Юрій Фисун, директор Центру тестування професійної компетентності фахівців при МОЗУ України Ірина Булах.
Радник Міністра охорони здоров’я України Ігор Найда звернувся до учасників із вітальним словом від Міністра охорони здоров’я України Олега Мусія. «Першочерговим завданням міністерства є боротьба з корупцією. Олег Степанович вважає за необхідність підняти значущість професії медика в нашому суспільства. Ми можемо це зробити за допомогою самоврядності медиків не тільки в рамках вже усталеної традиції, а насамперед професійних спілок, яким поступово будуть передаватися певні функції, які досі виконувало міністерство та державні структури галузі. Нашу роботу треба будувати на принципі насамперед самостійності, тобто кожен має бути відповідальним і самостійно визначає своє життя. Інший принцип професіоналізму. Третій – принцип цілеспрямованості, який спонукає робити щось значуще для всього суспільства».
У своїй доповіді заступник директора Департаменту роботи з персоналом, освіти і науки, начальник відділу освіти та науки МОЗ України, заступник голови Олександр Волосовець звернувся до представників вищих навчальних закладів Сходу і Півдня, які у непростих умовах продовжують виконувати своє головне завдання – підготовку медичних кадрів для України.
«Міністерство охорони здоров’я активно працює над системними змінами галузі. Ми відходимо від принципу реформування. Сьогодні працюємо над концепцією побудови нової системи охорони здоров’я України, де пріоритетною є первинна ланка, профілактика, нова система управління з децентралізацією і наданням ширших повноважень органам лікарського і сестринського самоврядування особливо в напрямку атестації і ведення реєстрів працівників. Перед нами стоїть важливе завдання щодо зміни системи підготовки кадрів і післядипломної освіти, зокрема впровадження резидентури», – зазначив Олександр Волосовець.
За словами пана Олександра, невдовзі питання відкриття чи закриття, реорганізації чи модернізації медичного закладу буде вирішувати та чи ніша місцева громада спільно із органами місцевого самоврядування.
«Впроваджуватиметься системний проект про впровадження і вдосконалення екстреної та невідкладної медичної допомоги. Країна повинна отримати 1,4 тисяч сучасних автомобілів «швидкої допомоги», – продовжив Олександр Волосовець. – У нас на часі подання і прийняття закону «Про заклади охорони здоров’я і домедичну діяльність», в якому завдяки наполегливості нашого департаменту впроваджені поняття «університетська лікарня», «університетська клініка» і «клініка науково-дослідної установи». Для нас це принципові речі, оскільки в понад 10 вишах є університетські клініки, у Тернополі, наприклад, діє Університетська лікарня. Цим закладам для їх функціонування необхідне законодавче підґрунтя. У законі «Про вищу освіту» враховані наші пропозиції щодо особливості підготовки медичних кадрів. Окрім децентралізації освітнього процесу, буде повернено військову підготовку студентів».
Під час пленарного засідання розглянули аспекти підготовки та підвищення кваліфікації медичних та фармацевтичних кадрів у вищих навчальних закладах IV рівня акредитації та закладах післядипломної освіти МОЗ України, методику визначення галузевого рейтингу та його показників, моніторинг навчально-методичної діяльності вищих медичних (фармацевтичного) навчальних закладів. Фактично усі учасники наголошували на важливості подолання корупції в медичній галузі.
«Якщо ми хочемо майбутнього для наших дітей і онуків, то ми повинні сказати «ні» корупції. Має бути справедливим оцінювання знань студентів. У нашому університеті семестровий іспит відбувається за системою Віденського університету. Ніхто не може втрутитися в цей іспит. Найкращим доказом цього є те, що діти деканів, заступників деканів отримують незадовільні оцінки. Вважаю такий підхід доцільним для впровадження у вищій освіті України», – наголосив ректор Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського, заслужений дiяч науки i технiки, член-коресподент НАМН України, професор Леонід Ковальчук.
Під час п’яти секційних засідань 15 травня розглянули та обговорили нормативно-правове забезпечення кредитно-модульної системи організації навчального процесу, інноваційні технології підготовки майбутніх лікарів (провізорів) на теоретичних кафедрах, новітні підходи до практичної підготовки майбутніх лікарів 9провізорів) на клінічних кафедрах, сучасні методики післядипломної практичної підготовки лікарів (провізорів), проблеми формування світогляду майбутніх спеціалістів.
Наступного дня, 16 травня, відбулася семінар-нарада перших проректорів, завідувачів лабораторій з питань освіти. Окрім того, цього дня студенти всіх медичних закладів України мали можливість поставити представникам Міністерства охорони здоров’я України запитання. Здебільшого молодь цікавилася кваліфікаційними іспитами «Крок» та розподілом на роботу.