Міський голова підробляє адвокатом у головного архітектора Тернополя?

Поміж прийняттям бюджету, ряду важливих програм, родзинкою останньої сесії міської ради Тернополя стало висловлення недовіри головному архітектору – Василю Бесазі. За дане рішення проголосувало 23 народних обранці.

Підстав для цього –  більш ніж достатньо. Так, за попередніх п’ять років за сприяння Бесаги відбувалась забудова парків, в багатьох місцях сплюндровано місто порушенням лінії забудови (приклади: вул.Купчинського -ринок Мандарин; знищення площі Мистецтв та будівництво недопустимого за площею забудови житлового будинку; зведення з порушення державних будівельних норм торгового центру біля залізничного вокзалу. Цей перелік можна продовжити багатьма іншими об’єктами, якими Бесага спричинився до псування архітектурного обличчя нашого міста та подальшого загострення і ускладнення транспортної проблеми.

Кожен новий пікет міської ради, який ми з вами мали нагоду споглядати протягом 2015 року (і ще надивимось!)  – це, у більшості випадків, реакція громади Тернополя на черговий будівельний скандал. Навіть прокуратура, й та деякі забудови  визнала незаконними.  Вже цього як мінімум достатньо, щоб поставити Василя Бесагу перед фактом: або працюй на благо міста, або йди!

У міського голови Сергія Надала ж з цього приводу інше бачення. Незадовго після сесії він «заветував» дане рішення, вступившись таким чином за «свого» вірного архітектора.

До речі, одного разу Надал вже мав досвід виступати «адвокатом на пів ставки» у  своїх скандальних підлеглих. Мова йде про Володимира Камінського, якого в 2015 році з усіма «почестями» підозрювали у отриманні хабара.

Потім, щоправда,  «містично» статтю обвинувачення перекваліфікували на м’якшу. Та так чи інакше, Камінський у залі суду щиросердечно визнав, що таки «зловживав службовим впливом», не дивлячись на те, що Надал до останнього вбачав в його арешті «політичне замовлення та провокацію».

Хто знає: може Надалу і для Василя Бесаги доведеться побути адвокатом. Та, погодьтесь, важко будувати захист свого «клієнта», коли прокурором у справі виступає громада Тернополя?