На уроках яких учителів учні сиділи, як миші – спогади випускників школи №29

Тернопільська школа №29 цьогоріч святкує своє 20-річчя. «Погляд» знайшов випускників школи, які з радістю поділись спогадами про шкільні роки.

Юлія Маховська, закінчила школу в 2011 році:
«Спогади з 29 школою тільки приємні. Вчителі висококваліфіковані, вміють знаходити контакт з учнями, організовують різні культурні заходи, в яких учні із задоволенням беруть участь. Вміють провести урок так, що в кінці уроку залишається лише задоволення! Моєю улюбленою вчителькою були: Наталя Володимирівна Бахурська -це людина із чудовим почуттям гумору, з безкінечною фантазією, вона настільки цікаво проводила уроки, в різних формах, що, чесно кажучи, прогуляти її урок (як часто бувало з іншими предметами) навіть в думці не було, а найголовніше, що Наталя Володимирівна просто чудова людина, дуже чуйна і з щирим серцем!; також мені подобалися уроки нашого завуча – Білої Світлани Михайлівни – вона була твердою і рішучою, цілеспрямованою, в неї на уроці була завжди ідеальна тишина, але не через те, що ми її боялися, а навпаки, з поваги до неї, ми сиділи тихенько, як миші і уважно слухали її, мені ще ніколи ні в якого вчителя на уроці історії не було так цікаво, як в неї. Загалом, 29 школа чудова. Вона дає високий рівень знань учням, і це дуже помітно тоді, коли навчаєшся у вищому навчальному закладі, тому що можеш порівняти свої знання з іншими студентами. Тому я дуже щаслива і вдячна, що я навчалася саме в цій школі, і в майбутньому надіюся, що і мої діти там будуть навчатися. А школі хочу побажати успіхів і процвітання!

Валерій Костянецький, закінчив школу в 2010 році:

«Кумедних випадків було багато, з хорошими спогадами згадую Євдокію Сергієвну – вчительку англійської мови, Світлану Михайлівну, а також нашого класного керівника Вікторію Володимирівну… З однокласниками спілкуюсь, але рідко, з деякими навчаюсь.»

Уляна Воробей, закінчила школу в 2000 році:
«Своїх улюблених вчителів та друзів я пам’ятаю:) Ми до цього часу підтримуємо теплі, дружні відносини. Якщо згадувати, то мабуть пригадаю все, і всього дуже багато, бо наше шкільне життя, а особливо 29 школи, було не менш насиченим ніж теперішнє, доросле.»