На замітку тернополянам: тримати гроші у банках стане ризиковано

Після прийняття закону, яким українців позбавили гарантій на повернення депозитів у разі банкрутства банку, в “атаку” на Фонд гарантування вкладів пішли занепокоєні власники депозитів.

ТСН.ua з’ясовував, які новації пропонує новий закон і чи є підстави для паніки.

Новація №1: Фонд повертатиме депозити на свій розсуд

Через шість місяців вступить в дію закон “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, який не передбачає гарантованого повернення вкладникам депозитів до 150 тисяч гривень у разі банкрутства банку.

Першим з цього приводу забив на сполах член парламентського комітету з питань фінансів та банківської діяльності Станіслав Аржевітін.

“З нового закону про гарантування вкладів зникла норма про гарантований депозит до 150 тисяч гривень, які раніше сплачував Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Тепер Фонд сам вирішуватиме, яку суму він сплачуватиме вкладнику”, – зазначив він.

Закон набирає чинності за шість місяців, тобто ще півроку у нас існуватиме фіксована сума, по якій Фонд гарантування несе безумовну відповідальність. Згідно з ухваленим законом відбудеться перехід на відносну суму активів, які знаходяться в Фонді гарантування, тобто відносну суму внесків від банків, пояснив Сергій Терьохін, перший заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики.

“Коефіцієнт заміщення дуже маленький – 2,5%. Це дуже мало. Тобто банки, лобіюючи цей закон, пожлобилися. В результаті у банків будуть проблеми, оскільки чим вище ступінь захисту вкладів фізичних осіб, тим більше грошей несуть до них фізичні особи. У цьому випадку краще переплатити до Фонду певну суму від пасивів на звітну дату і отримати більшу довіру від вкладників, ніж недоплатити і отримати тіньовий оборот, або те, що вкладники понесуть гроші не в банки, а в інші фінансові інституції”, – вважає нардеп.

Заслужений економіст України, екс-міністр економіки України Віктор Суслов також вважає недоцільним скасування гарантованої фіксованої суми повернених вкладів.

“Норма про 150 тисяч гривень була введена в період кризи, восени 2008 року, для запобігання відтоку. Тоді це спрацювало позитивно. Правда, спрацювала й інша суперечлива норма, коли банк ввів мораторій на повернення вкладів – чимало банків просто не повертали вкладникам гроші. Але це був найгірший варіант. Краще коли люди йдуть до банку, знаючи, що їх вклад там гарантований. Тому не думаю, що слід було скасовувати цю норму”, – розповів Віктор Суслов.

А ось старший дослідник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Віталій Кравчук не вважає, що даний закон буде відлякувати вкладників.

“Не думаю, що у банків будуть проблеми, пов’язані з тим, що фізичні особи менше вкладатимуть кошти. Рівень обізнаності громадян про наявність цього фонду не є стовідстоковим. Нещодавні дослідження довели, що більше половини людей навіть не знали про існування Фонду гарантування вкладів та його функції. Втратити довіру до Фонду вкладники зможуть тільки тоді, коли у певному банку не проведуть виплати. Це малоймовірно, оскільки є можливість фінансування Фонду Національним банком. А в таких умовах малоймовірно, що фонд буде неспроможним проводити виплати”, – пояснив свою позицію Віталій Кравчук.

В Фонді також стверджують, що новий закон містить революційні для України норми і значно зменшив ризики для вкладників.

“Нічого не змінюється. Механізм залишається колишній. Вкладники як отримували свою гарантовану суму, так і продовжують отримувати”, – переконує директор-розпорядник Фонду гарантування владів фізичних осіб Олена Шарова.

Новація №2: Нацбанк сам більше не ліквідовуватиме банки

Закон містить і інші суттєві новації. Зокрема, Національний банк передає право вводити тимчасову адміністрацію та ліквідовувати банки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

На думку експертів, з цим нововведенням пов’язано чимало ризиків. Наприклад, є загроза росту корумпованості Фонду через те, що до складу його керівництва відтепер можуть належати чиновники, народні депутати.

“На жаль, виникла примара тендерної палати, оскільки відповідно до закону до керівних органів будуть включатися якісь чиновники та навіть народні депутати. Це, безумовно, потягне за собою корупцію. Адже жодних економічних або адміністративних підстав для включення такого роду чиновників в цю організацію, яка фактично самостійно регулюється, не існує”, – зазначив Сергій Терьохін.

Крім того, як зазначають експерти, оскільки Фонд вперше буде змушений виконувати обов’язки, які раніше покладалися на Національний банк, він просто може виявитися неготовим до певних викликів. Зокрема, у Фонду немає інструментарію для фінансового оздоровлення банків, який є у НБУ. Внаслідок даного нововведення, на думку економістів, можуть виникнути проблеми для самих банків: в результаті втрати високого ступеню захисту вкладів фізичних осіб зменшиться зацікавлення громадян нести гроші в банки.

“Загалом прийняття цього закону – позитивний крок. Даний закон суттєво розширює повноваження Фонду гарантування вкладів. Подібна модель активно використовується у багатьох країнах світу. Адже щоб Фонд міг ефективно працювати і справді щось гарантувати, у нього мають бути повноваження не тільки видавати гроші при ліквідації банків, але й максимізувати активи банків, які надходять для компенсації вкладів. На мій погляд, це абсолютно виправдана логіка”, – вважає Віталій Кравчук.

У той же час, на думку експерта, основний ризик полягає в тому, що Фонд може виявитися інституційно неготовим до того, щоб справлятися зі своїми повноваженнями.

Новація №3: Банки мусять більше платити за вклади у валюті

Як зазначив голова Асоціації українських банків Олександр Сугоняко, новим законом в 1,6 рази збільшено розмір ставки регулярного збору з банків по вкладах фізичних осіб у валюті, що може призвести до припинення прийому валютних депозитів від вкладників.

“Тобто відтепер банки мусять більше платити за вклади в валюті. А значить, тепер банки припинятимуть приймати депозити у валюті. Це, по суті, додатковий податок, який банки змушені будуть платити у Фонд гарантування. Вони цього не робитимуть. В результаті це позбавить банківський сектор валютних заощаджень, і відбудеться девалютизація фінансового ринку”, – зазначив експерт.

За його словами, в умовах нинішніх поганих економічних перспектив України, коли дефіцит торгівельного балансу майже такий, як був перед кризою 2008 року, а девальваційні очікування величезні і небезпідставні, недопускання валюти на фінансовий ринок призведе до тінізації валютного ринку.

Надія Майна, Наталія Мелещук