Надал не зламав Смика через коліно, але потрусити спробував

Один з найнепердбачуваніших і найхаризматичніших начальників управління культури міської ради – Олександр Смик, яскраво відсвяткував 55-річчя. У тернопільському драмтеатрі, на своїй ювілейній музичній імпрезі, під сліпучим світлом прожекторів та люстр, він отримав нагороду і компліменти щодо унікальності, з рук та уст людини, завдяки котрій з нього не зробили «чинушу».

–         Я надам слово тільки одній людині, щоб всі інші не ображалися, завдяки якій стався цей вечір, – серйозно і з прихованим хвилюванням говорив у мікрофон ювіляр. – Завдяки якій із поета не зробили чиновника.

Олександр Смик на стільки натхненно вимовляв ці слова, з такою вдячністю і трепетом, що здавалося, наче на сцену зараз має вийти хтось із найближчих друзів, чи кохана, вірна дружина. Сльози стали в горлі – вміє Олександр Іванович підібрати потрібні слова…

–         Запрошую до слова людину, якій можна просто подякувати, що він не переламав тебе через коліно, – продовжив іменинник. – Сергій Віталієвич Надал!

Зал оплесками зустрічав мера. А він, вийшовши на сцену, спочатку вітав члена своєї команди, звертаючись на «Ви»:

–         Шановний Олександр Іванович, шановні друзі, сьогодні маю велику честь, від імені всієї громади міста Тернополя, міської ради, виконавчого комітету і від себе особисто привітати вас з чудовим ювілеєм – з вашим днем народження.

Сергій Надал дві хвилини виголошував оду ювіляру, стосовно його неординарності, потужності енергетики, позитивної аури та унікальності.

–         Сказати що Олександр Смик – неординарна особистість – це практично нічого не сказати. На мою думку це взагалі людина унікальна…
…На скільки треба бути унікальною людиною, щоб, будучи митцем, так вписатися в цю бюрократичну ланку. При тому всьому – не стати «чинушою», бути чудовим керівником управління і залишатися митцем і творцем…
…Напевно всі помітили, на скільки протягом останніх років в Тернополі змінилося культурне життя. Все це додає додаткової, потужної, позитивної аури нашому місту. І все це йде від досить сильної, потужної, доброї енергетики однієї людини – Олександра Смика…

Тоді мер потиснув руку імениннику. І так її й не відпускаючи, звертаючись уже на «ти», як до близького друга, не від імені громади та міськради, а від себе особисто, виголосив коротке, але натхненне побажання.

–         Дорогий друже, дозволь сьогодні привітати з днем народження і побажати, міцного здоров’я, тобі, твоїм дітям, твоїй сім’ї, родині. Побажати тобі постійного творчого пошуку. Нехай збудуться всі твої самі амбітні плани і мрії, щоб ти ще довго творив культурний і мистецький простір міста Тернополя.

Сергій Надал міцно обійняв ювіляра та звільнив руки від корзинки з елегантним букетом, який адресував дружині поета. І вручив Олександру Смику почесну відзнаку міського голови на честь ювілею, в подяку за його працю.

Поки міський голова, під бурні овації гордих за нагородженого Смика глядачів, спускався зі сцени в партер. А унікальному ювіляру залишалося лише дякувати і жартувати:

–         Ви бачили як ми довго руками тріпали? Хто кого…

Люба Вовк, новини Тернополя “Погляд”