Нехай живе рейтинг! По-тернопільськи…

І знову про рейтинг… Вдруге за останній місяць. Бо видно, що для чиновників з Тернопільської міської ради ця тема – особлива, тож вони, мабуть уважно прочитують усе, що стосується «рейтингової теми», в тому числі й повідомлення на нашому сайті.

Отож, начальник управління стратегічного розвитку Тернопільської міської ради Юрій Дейнека на сторінках тернопільського видання намагається якось пояснити громаді, чи потрібно було виділяти одному із рейтингових агентств майже 40 тис грн. із міського бюджету.

Виявляється, ця справа, рейтингова, дуже потрібна для міста. Чиновник, для виправдання, каже, що «більшість провідних міст України сьогодні мають кредитні рейтинги. Вони свідчать про інвестиційну привабливість міста. Якщо цього рейтингу немає, то місто вважається закритим й інвестиційно непривабливим».

Душа радіє, що живу у «провідному» місті Тернополі, влада якого так полюбляє рейтинги. Виявляється, що той славнозвісний «рейтинг» – своєрідна індульгенція до імовірних закордонних інвестицій. Принаймні, такий висновок можна зробити, послухавши міркування пана Юрія з міськради, що керує стратегічним розвитком Тернополя.

Схиляю голову перед «мужністю» тернопільських чиновників. Навіть не знав, що для того, аби, наприклад, ЄБРР надала кредит, потрібен кредитний рейтинг. І ось, каже пан Юрій, що «ці закордонні структури натякали, що цей рейтинг мав би бути складений світовою компанією, на кшталт «Мудіс», «Фіч» тощо. Оскільки їх послуги вартують від 300 до 500 тис. грн., то тернопільська мерія зупинилася на українському рейтинговому агентстві». Отакий чесний і мужній крок. Нащо нам там різні «Мудіси» і «Фічі». Нам подавай свого, доморощеного «рейтингознавця». Того, кому ми довіряємо особливо, а він – нам, рідненьким.

По перше, натяки представників поважних міжнародних організацій на те, що рейтинг має підготувати саме та чи інша структура, це явне порушення норм міжнародного права, або, простіше кажучи, чіткі ознаки корупційних дій. По друге, не зовсім зрозуміло, чому серед шести ліцензованих кредитних агентств, котрі діють в Україні, Тернопільська міська рада обрала послуги саме рейтингового агентства. Відкинемо у бік оці всі пояснення, що ми, мовляв, «вивчали діяльність згаданого агентства, оцінювали грошову величину наданих послуг» і т.д.  Якщо навіть так, то, як казав відомий персонаж, «огласите весь список!». Тобто, відкрийте для міської громади очі і обґрунтуйте, чому, раз так вже дуже треба рейтинги, вибрано саме це рейтингове агентство, а не інше.

Та керівник стратегічного підрозділу міськради багатозначно заспокоює допитливих громадян міста – «зараз Тернопіль знаходиться на стадії оновлення кредитного рейтингу. Спеціалісти агентства вже працюють, від нас вони попросили надати необхідну їм інформацію». Не переживайте, необхідну інформацію буде надано. У межах існуючих розцінок.

Так що, будьте спокійні мешканці Тернополя. «Рейтингісти» вже працюють у місті. На вулиці виходьте тільки усміхненими. Не зважайте на страшні дороги, затримку зарплат і суцільну корупцію у медичних закладах, освітянських колективах, дитсадках. Головне – усміхайтесь. Бо раптом побачить вас експерт із рейтингового агентства і скаже, що за даними моніторингу на кожних 10 пішоходів – на обличчі 10 виразів незадоволення. А це вже мінус для міста, це провал усієї стратегії і тактики місцевих можновладців. Невже ви не розумієте, що завдяки цьому місто навіть не зможе випустити цінні папери! Це ж як без цього жити? Тому й пояснює пан Юрій Дейнека, що «місто, яке має кредитний рейтинг, має право випускати муніципальні облігації (цінні папери) і «кидати» їх на всеукраїнський чи міжнародний продаж, отримуючи тим самим гроші під досить низькі відсотки. Цього року випуск таких облігацій не планується, але в майбутньому чому б і ні, якщо будуть дешеві фінансові ресурси».

Зрештою, дійсно, а чому б і ні? Будуть вам, дорогі мої земляки і папери, і, вибачте, муніципальні туалети, де поки що не те, що  паперу, немає, а самих туалетів як таких. Будуть вам і облігації.

Та напевно, головне, щоб менше було у владних кабінетах «Маньок-Облігацій», котрі з легкістю «кидали» співгромадян у часи НЕПу. Але це ж колись було, а тепер – усьому голова його Величність Рейтинг. На нього і 40 тисяч гривень не шкода з міського бюджету. Але от питання: кому і чому це все так дуже потрібно тут, у Тернополі, місті, котре, як співають Брати Гадюкіни – і так «файне». Без рейтингу…

Орест Сарматський,  СorruptUA.org