День відкритих дверей, або Стороннім вхід дозволений

Якщо театр починається з вішалки, то ВНЗ – з дня відкритих дверей. Саме після цієї події більшість абітурієнтів приймають остаточне рішення: вступати чи ні в обраний інститут.

Отже, які моменти необхідно з’ясувати на дні відкритих дверей, щоб враження про ВНЗ було найбільш об’єктивним?

Більшість навчальних закладів проводять дні відкритих дверей навесні або восени. Зазвичай інформація про цей захід афішується досить широко: оголошення на офіційних сайтах та інформаційних стендах ВНЗ, анонси у спеціалізованих виданнях і т. п. Йти на день відкритих дверей не обов’язково, але бажано: потрібно це в першу чергу самому абітурієнту. В ідеалі добре б «відзначитися» на цьому зібранні кілька разів: в 10 класі – з чисто ознайомчою метою, восени випускного навчального року – щоб остаточно визначитися з факультетом, спеціальністю, спеціалізацією і формою навчання, і навесні – щоб з’ясувати умови вступу.

Хто рано встає …

День відкритих дверей – захід досить довгий: починається він, як правило, о 10 ранку і триває п’ять-шість годин. З огляду на те, що попереду практично весь день, може виникнути спокуса прийти пізніше – мовляв, часу багато, все встигне. Насправді на дні відкритих дверей варто з’явитися за півгодини до початку офіційної частини, щоб оглянути, ознайомитися з порядком денним, вивчити рекламні буклети і методичні брошури (найчастіше їх продають у фойє). До речі, література для абітурієнтів звичайно вже містить FAQ – відповіді на найпоширеніші запитання.

Регламент

Дні відкритих дверей у всіх ВНЗ будуються за однією схемою: загальний збір – вступна частина – спочатку демонструється невеликий відеоролик про ВНЗ – слово ректора – виступ ще двох-трьох чоловік з адміністрації – консультації в аудиторіях на факультетах. Після офіційної частини абітурієнти та їхні батьки отримують можливість задати всі запитання. Як показує практика, гості воліють надсилати у президію записки із залу: бо соромляться звертатися до ректору особисто. Найпопулярніші питання можна умовно розділити на дві групи: загального характеру (можливі форми навчання, військова кафедра, порядок проведення вступних іспитів і т. п.) та конкретні, тобто стосуються певної спеціальності, спеціалізації і т. д. Останні краще ставити не на загальних зборах, а безпосередньо на факультеті – у цьому випадку ви отримаєте більш вичерпну відповідь.

Слово ректора

Звернення ректора до абітурієнтів – ключовий момент дня відкритих дверей. По тому, яким чином побудована мова, можна багато чого сказати про навчальний заклад. В ідеалі цей монолог повинен бути максимально конкретним: гості хочуть почути розповідь про специфіку даного ВНЗ, а не про систему вищої освіти в цілому. Мета звернення ректора – пояснити абітурієнтам, що цей інститут відрізняється від десятків йому подібних, що особливо цінне освіта, здобута тут, які перспективи чекають випускників. Якщо мова складається з нескінченних дифірамб на адресу alma mater і – гірше того – негативних висловлювань про колег з «конкуруючих організацій», впору задуматися, чи так вже все добре в «датському королівстві».

Тринадцять важливих питань

Звернення ректора закінчилася, і настав час задавати питання. В ідеалі список питань, які цікавлять вас моментів краще скласти вдома, інакше багато чого можна забути або втратити. Отже, що необхідно уточнити на дні відкритих дверей?

1. Статус ВНЗ: зазвичай абітурієнти знають заздалегідь, в який ВНЗ вони збираються вступати – державний або недержавний. Тим не менше, якщо навчальний заклад не входить в «першу десятку», якщо інформації про нього не дуже багато, краще цей пункт зайвий раз уточнити.

Якщо ВНЗ недержавний Обов’язково дізнайтеся, чи є у ВНЗ ліцензія та свідоцтво про державну акредитацію. Ці документи – основоположні: перший гарантує право на організацію навчання як такого, другий – право видавати дипломи державного зразка. І ліцензія, та акредитація «оновлюються» кожні п’ять років. До речі, наявність свідоцтва про акредитацію потрібно уточнити і в державному ВНЗ – особливо це стосується нових, нещодавно відкрилися спеціальностей (щоб бути акредитованою, спеціальність повинна існувати у ВНЗ як мінімум п’ять років).

Дуже важливо, чи є у недержавного ВНЗ власна будівля. Якщо немає, потрібно з’ясувати, на який термін укладені договори оренди. Відсутність власного приміщення у ВНЗ визначити нескладно: зазвичай такі навчальні заклади знімають кілька невеликих площ (часто в різних кінцях міста), а для проведення дня відкритих дверей орендують приміщення концертного залу або кінотеатру. Якщо ви опинилися саме в такій обстановці, обов’язково уточніть, де конкретно будуть проходити заняття. Не виключено, що «просторі світлі класи» опиняться у віддаленому районі.

2. Вступні випробування: порядок проведення іспитів за обраною вами спеціальністю, терміни, особливості.

3. Конкурс та прохідний бал: як правило, в якості орієнтира наводяться дані минулого року, але не варто забувати, що конкурс є досить неточних «вимірювальним приладом»: багато абітурієнти подають документи відразу в кілька ВНЗ, в цьому випадку число «міфічні» претендентів на одне місце може значно перевищувати реальні цифри.

4. Пільги: якщо ви ставитеся до тієї чи іншої групи пільговиків, має сенс уточнити, яким чином ваше право може реалізуватися в конкретному ВНЗ: які документи і довідки необхідно зібрати. На комерційні ВНЗ положення про надання пільг не поширюється – це питання вирішується на розсуд місцевої адміністрації.

5. Олімпіади: крім олімпіад школярів багато великих ВНЗ проводять власні конкурси, і їх переможці можуть, за рішенням адміністрації, отримати певні переваги при вступі.

6. Підготовчі курси: режим їх роботи, можливі форми підготовки (очна, заочна, дистанційна та ін.) Також варто поцікавитися, отримують чи абітурієнти, які закінчили ці курси, якісь привілеї при вступі.

7. Військова кафедра: варто відзначити, що питання про можливість отримати відстрочку від армії звичайно задавати не забувають, а часом воно звучить на дні відкритих дверей кілька разів.

8. Гуртожиток: вільні місця, умови заселення (платно / безкоштовно, або через якийсь час з моменту зарахування до ВНЗ).

9. Система освіти: вона може бути як двоступінчастою – бакалавріат (чотири роки) + магістратура (два роки), так і традиційною (побудованій за п’ятирічною схемі).

10. Викладацький склад: співвідношення кількості власних і позаштатних педагогів, число викладачів з вченими ступенями. У ВНЗ може бути порядку 30-40% позаштатних викладачів – зазвичай це практики, що поєднують основну роботу з викладанням. Таке співвідношення вважається найбільш оптимальним для прогресивного навчального закладу.

11. Матеріально-технічна база: оснащення ВНЗ комп’ютерами, наявність бібліотек (у тому числі й електронних), спортивних майданчиків, баз відпочинку і т. п.

12. Особливості платного навчання: це питання актуальне і для комерційних, і для державних ВНЗ, в яких є платні відділення. Потрібно з’ясувати ряд деталей: скільки доведеться платити в рік, чи є можливість отримати кредит на освіту, чи планується збільшення вартості навчання протягом наступних п’яти років. Якщо ви збираєтеся вчитися за гроші, можна попросити для ознайомлення зразок договору, який укладається між студентом і ВНЗ.

13. Практика: можливість стажувань за кордоном, контакти ВНЗ з потенційними роботодавцями, перспективи подальшого працевлаштування.

Постать замовчуванням

По тому, як ректор та інші учасники дня відкритих дверей відповідають на запитання аудиторії, можна скласти думку не тільки про їхні ораторські здібності, але й про «прозорість» та відкритість навчального закладу в цілому. Насправді на презентації ВНЗ не місце «туману» і таємничості – кожне питання має знаходити конкретну, вичерпну відповідь. Всі аспекти, пов’язані з навчанням (починаючи від співвідношення платних і бюджетних місць на тій чи іншій спеціальності і закінчуючи часом дії ліцензій та договорів оренди) не можуть бути предметом комерційної таємниці.

7ya.ru