Найбільше розчарування від Тернополя

Днями у мене були приємні клопоти: зустрічав кількох столичних журналістів, які приїхали в наше місто на пристойних іномарках. Звісно, після запашної кави і щирих спогадів про спільне навчання та відпочинок на золотих пісках Болгарії, я залюбки демонстрував київським гостям пам’ятки та принади нашого міста.

І, мабуть, ні для кого не буде несподіванкою те, що їм найбільше сподобався тихоплинний тернопільський став, чудові парки, історична вулиця Валова і ще багато чого, адже наш обласний центр справді має чим похвалитися.

На жаль, у нашій автопрогулянці була й ложка дьогтю. Мова про наші дороги. Досить було проїхатись головною магістраллю міста – Руською, як перед мостом через греблю в напрямі до мікрорайону Дружба легківку гостей ледь не розтрясло. Враження було таке, ніби то не головна дорога обласного центру, а спеціальний стенд, на якому неймовірною вібрацією випробовують автомобілі на витривалість.

Ще один неприємний сюрприз прямо на автобусній зупинці на вулиці Живова поблизу супермаркету „Сільпо” і навпроти ЗОШ №24. Навіть у спекотну погоду у ямах не висихають калюжі. Обминаючи їх, аби пасажири бува не втопились у них, водії обачно стають майже посередині дороги, створюючи таким чином аварійну ситуацію для інших учасників руху.

А ще столичні гості мали необережність завернути на вулицю Оболоня. Мало того, що вона тісна  і фактично  служить паркувальним майданчиком, так ще й помережена вибоїнами. Звісно, усе це викликало роздратування та обурення у киян, яких вони не приховували.

Я  ж порадів, що вони не побували на всіх міських дорогах, які реальні кандидати у мери обіцяли відремонтувати та ще й взимку підігріти на вулицях тротуари…

 

Богдан НОВОСЯДЛИЙ, газета “Свобода”