“Нива” (Тернопіль): вище голови не стрибнеш…

Після матчу двадцятого туру першості України серед команд другої ліги між тернопільською «Нивою» та «Єдністю» з Плисок на Чернігівщині обмінювалися думками із заступником декана факультету фізичного виховання національного педагогічного університету, колишнім арбітром, а нині — делегатом Федерації футболу України Ярославом Боднаром. При цьому мимоволі зустрілись із наставником наших земляків Ігорем Біскупом. Привітавшись, тренер одним реченням відповів на випередження, позбавивши необхідності ставити риторичні за своєю суттю запитання: «Вище голови не стрибнеш».

Тож залишається хіба вкотре констатувати — нинішнє ставлення до професіонального футболу на Тернопільщині не дозволяє «Ниві» «перестрибнути» в домашньому матчі навіть через середнячка найнижчого за класом дивізіону. Поразка від «Єдності», яка представляє районний центр на Чернігівщині, з рахунком 1:3 — цілком закономірна. З таким складом виконавців із повною гарантією можна розраховувати хіба на технічну перемогу над рівненським «Вересом» — представником регіону, в якому з професіональним футболом узагалі вирішили «зав’язати».

Тернопільщина, до речі, семимильними кроками до цього наближається. Звідки такий песимістичний висновок? А після нещодавнього оприлюднення намірів міської влади заявити вже найближчим часом до ліги майстрів футбольний клуб «Тернопіль». Чи, правильніше, «геніальних» аргументів на користь такого рішення. Мовляв, «Нива» належить приватній структурі, останніми роками лише нидіє. Натомість ФК «Тернопіль» — клуб, який домігся помітного прогресу. Неодноразово ставав чемпіоном області, призером першості Всеукраїнської студентської ліги, переможцем і бронзовим призером чемпіонату Європи серед студентів. А порівняння наставників обох колективів, на мій погляд, узагалі яскравий приклад того, як, не докладаючи особливих зусиль, усе можна поставити з ніг на голову. Виявляється, Ігор Біскуп, як тренер, нічим не відзначився. А ось Василь Івегеш із Анатолієм Назаренком!..

За першої ж зустрічі з обома останніми без дипломатичних реверансів поцікавився, чим же їм так насолив Біскуп. До честі панів Василя та Анатолія — в усякому разі, вони так запевнили — куті меду передали не з їх подачі. Я ж, у свою чергу, дозволю собі нагадати: за часів Анатолія Кучеренка футбольний клуб «Тернопіль» створили за ініціативи тодішніх керівників освітянської і фізкультурно-спортивної галузей Віктора Тригуби та Ігоря Підгайного з цілком благородною метою підготовки резерву для головної команди Тернопільщини, яка тоді була однією з найсамобутніших у провідному дивізіоні вітчизняного футболу. Аби не на приїжджих «зірок» ми з вами згодом любувалися, а на своїх вихованців. За десятилітню історію, яка, практично, збіглася з історією занепаду «Ниви», міський колектив зазнав як злетів, так і падінь. Доволі успішний виступ у турнірі другої ліги за каденції Богдана Левкова змінився відмовою у фінансуванні з міського бюджету. На щастя, пізніше місцева влада знову повернулася до команди обличчям і з вагомою допомогою керівництва національного педагогічного університету, в якому здобули чи здобувають вищу освіту майже всі футболісти, стали й можливими згадані успіхи. У високій фаховості вже втретє згаданих Василя Івегеша та Анатолія Назаренка сумніватися не доводиться. Запрошуючи із міст і сіл Тернопільщини чи сусідніх регіонів випускників дев’ятих класів, вони років за п’ять «ліплять» із них цілком конкурентоздатних на всеукраїнському чи навіть міжнародному аматорському рівні футболістів.

Але це аж ніяк, звісно, не означає, що будь-кому можна займатися підміною понять. Після остаточної відмови від фінансування з місцевої скарбниці єдиної в регіоні футбольної команди майстрів, на владному Олімпі, хоч за цей період там побували представники не однієї політичної сили, так і не знайшлося керівника, який би навів лад із фінансуванням її потреб. Нічого тут, вочевидь, не вдієш. Такі ми вже є: де два українці — там три гетьмани. За відсутності в регіоні небайдужих до футболу грошовитих меценатів об’єднати зусилля апріорі не спроможні. Тож, коли Степан Рубай потрапив у скруту після чергового з таких характерних для нашої держави економічних катаклізмів, замість того, аби подякувати йому за те, що певний час власними коштами утримував народну команду і навіть спромігся повернути їй місце в першій лізі, стару пісню заводимо на новий лад. Масти собі, Стефку, голову з боргами, а в нас «своє весілля». Ось тільки чомусь переважна більшість із тих, з ким на цю тему розмовляв, переконана: як від перестановки доданків не зміниться сума, так і після цілком нині ймовірного відходу в небуття славної своєю історією «Ниви» та набуття майстрівського статусу «Тернополем» великий футбол до нас навряд чи повернеться.

Що ж стосується згаданого двадцятого туру в другій лізі, то інші матчі завершилися з такими результатами: «Скала» — «Десна» — 2:1, «Бастіон» — «Верес» — +:-, «Енергія» — «Динамо» — 4:1, «Суми» — «Миколаїв» — 0:1, «Чорноморець-2» — «Рось» — 1:0.

На крок від найближчого переслідувача, новокаховської «Енергії», відірвався «Миколаїв», у якого тепер 42 очки. За два тури до фінішу шанси поборотися за путівку до першої ліги зберігають також іллічівський «Бастіон» і «Суми», в яких по 39 пунктів. Незважаючи на чергову невдачу, «Нива» зберегла десяту позицію — 14 очок після двадцяти проведених поєдинків. Найближчої суботи, 28 травня, підопічні Ігоря Біскупа гостюватимуть у Чернігові, де зустрінуться з «Десною». А 4 червня завершуватимуть турнір домашнім матчем із хмельницьким «Динамо».