Пане Юрій, майте хоч краплинку совісті!

Випадково в Інтернеті натрапив на статтю під назвою “Наруга над людьми у ТНЕУ”. Перечитав і защеміло серце… Ще більшого болю додав сюжет на “5-ому каналі” про цю ситуацію. Невже таке може відбуватися у державі, яка не є країною третього рівня? Вибачте, шановні мешканці, котрих зачепив цинізм з боку адміністрації ТНЕУ, що я вас не назву поіменно, бо вас не знаю, але в особі однієї людини стаю на захист усіх! Руслан Іщук, з яким знайомий досить давно, —саме та людина, про яку мені хотілося б написати. Ми з паном Русланом якийсь час працювали в Івано-Франківській філармонії, саме творчість нас і зблизила.

Він разом з дружиною написав пісню “Човен пливе” про Голодомор, за якою я в Канаді здійснив вокально-хореографічну постановку. За 21 рік роботи у ТНЕУ Руслан Іщук заслуговує безперечної подяки та пошани, а не такої привселюдної наруги.

Шановний пане ректоре Сергію Юрій, хочу вам запропонувати: поміняйтеся з паном Іщуком хоча б нан кілька хвилин місцями, і відразу відчуєте те, що пережив він… Ну, як, вам не стало боляче і навіть гидко від того, що з вами так чинять? Отож, шановний, я вас не знаю, але благаю: схаменіться і прийміть правильне рішення, щоб не довести ситуацію до гірших наслідків… А головне – попросіть пробачення у всіх родин, яким ви завдали такого нестерпного морального удару. Спасибі пресі та телебаченню за те, що дотримуєтеся права свободи слова та демократії.

З повагою — Федір Даниляк, художній керівник школи танцю “Барвінок”

(Торонто_Міссіссаґа_Канада)