Тернопільське село – “без роботи”

Тернопільщина –  сільськогосподарська область.

У селах проживають 56 відсотків населення. У 13 районах 70-80 відсотків мешканців – жителі сіл. В останні роки тенденція до зростання безробіття у селі поглибились. Причини відомі: поменшало працюючих  підприємств у містах, куди раніше частина сільського населення  доїжджала  на роботу, невеликих переробних цехів на територіях сіл, немає роботи для випускників ПТУ та вишів, а відтак молодь  воліє не повертатися до рідної домівки.

Про шляхи сприяння зайнятості сільського населення йшлося на семінарі, організованому обласним центром зайнятості. У його роботі взяли участь перший заступник начальника головного управління агропромислового розвитку ОДА Володимир Стахів, керівник виконавчого апарату ради обласного об’єднання “Тернопільська обласна рада сільськогосподарських підприємств” Геннадій Яворський, виконавчий  директор організації роботодавців області Валерій Смирнов, сільський голова  Романівки Тернопільського району Галина Петріченко, заступник директора Зборівського коледжу Тернопільського національного технічного університету  Василь Морозовський, приватні підприємці Віктор Борис і Василь Колтко.

У 2010 році послугами служби зайнятості скористались 21,3 тисячі сільських мешканців, розповіла перший заступник директора обласного центру зайнятості Олександра Островська. З них вдалося працевлаштувати майже 7 тисяч осіб, тобто кожного третього. Цьогоріч місцеві центри зайнятості надали послуги 12,3 тисячі селян, а в зимовий період, коли потреба в робочій силі менша, роботою  забезпечили трьохсот чоловік. 75 відсотків знайшли роботу в приватних підприємствах та господарствах.

Нині на обліку в центрах зайнятості області перебувають 11,3 тисячі сільських жителів (56 відсотків зареєстрованих безробітних). Найбільше безробітних у Шумському,  Підгаєцькому,  Бучацькому,  Монастириському, Зборівському, Підволочиському, Теребовлянському  районах. Серед них 5,4 тисячі – колишні працівники сільського господарства. Сільськогосподарські ж підприємства пропонують 77 вільних робочих місць.  На Гусятинщині на одну вакансію в сільському господарстві претендують 877 колишніх сільськогосподарських працівників, на Лановеччині – 233, Козівщині – 214,  в Заліщицькому районі – 100, на Кременеччині – 97, Шумщині – 78.

“Роботодавці для служби зайнятості є головними соціальними партнерами в реалізації державної політики зайнятості, – зазначив начальник відділу  організації надання послуг роботодавцям обласного центру зайнятості Володимир Фещур. – Ми надаємо їм цілий комплекс послуг. Зокрема, торік відбулися 122  міні-ярмарки вакансій, в яких взяли участь 199 працедавців та майже 2 тисячі пошуківців роботи. 640 осіб працевлаштували.

Однією з основних послуг є дотація для працевлаштування безробітних. Торік  уклали договори з 898 роботодавцями і на дотаційні робочі місця  працевлаштували 1360 безробітних, з них 499 – мешканці села. З початку цього року завдяки дотаціям 138 безробітних (половина з них – селяни) знайшли нову роботу”.

Обласна служба зайнятості надає й такий вид послуг, як виплата  одноразової допомоги безробітним для  започаткування власної справи. Їм допомагають  у складанні бізнес-планів, навчають основам ведення бізнесу, насамперед з вирощування, переробки й реалізації сільгосппродукції, організації сільського зеленого туризму. Торік власну справу за сприяння служби зайнятості Тернопілля започаткували 387 осіб. У січні-лютому нинішнього року – 86, з них 27 сільських жителів.

Понад 7 тисяч безробітних (в тому числі 2836 сільських мешканців)  залучили торік до  оплачуваних громадських робіт. З допомогою  обласної служби зайнятості  можна освоїти робітничі професії, які мають  попит на ринку праці.

Підприємці Віктор Борис, Василь Колтко, сільський голова Галина Петріченко розповіли про співпрацю з центром зайнятості в питаннях працевлаштування громадян.

Зрозуміло, проблему сільського безробіття, в  основі якої –  економічні чинники, службі зайнятості самотужки не вирішити. Органи влади і місцевого самоврядування повинні створювати сприятливий економічний та податковий клімат для сільського бізнесу, звучало у виступах.