Тільки фільми виставляють, зразу пишуть, що ми накурилися, – каже Дерех

Якщо роботягам на заводі показати фільм про вишивку хрестиком, їм сподобається? Це не для них. Отак і в нас. Тільки на якомусь новинному сайті виставляють нашу роботу, в коментарях зразу пишуть, що ми накурилися, — режисер-самоук із Тернополя 24-річний Віталій Дерех у місцевій книгарні “Є” презентує свою короткометражку “Коли я йтиму по зелених луках”, – пише gazeta.ua

Дерех у заплямлених джинсах, на зношених черевиках одна шнурівка синя, одна червона. На екрані показують 5-хвилинний фільм та дев’ять коротких сюжетів, знятих Дерехом і оператором 28-річним Юрієм Суходоляком. Попередня стрічка “Мій мисливець” здобула гран-прі на фестивалі аматорського кіно “Кілька хвилин”. Нову роботу відправив на фестиваль “Ф’ючер Шортс” до Британії.

— А як попасти в акторську трупу? — питає хлопець із залу.

— Через койку режисера, — сміється Віталій. — Та просто задзвоніть. Забийте мене в “Ґуґл” — найдете всі контакти.

— Новий фільм — наш наймасовіший. Знялися 10 чоловік, хоча основних героїв троє. Решта просто руками махали, — спілкуємося з режисером наступного дня на лаві в центрі Тернополя. — Якби міг суть розказати словами, то написав би повість, а не знімав фільм. Це емоції. Якщо спробувати пояснити, він про егоїстичне бажання, яке в багатьох буває в дитинстві: я себе вб’ю, тоді мене всі будуть любити.

На зйомки витратив $12.

— На “секонді” купили костюм актору за 10 гривень. Найбільша витрата — теляче серце. М’ясники взяли за нього 35 гривень. Після зйомок згодували його собаці однієї з акторок — Кефіру. Зовсім мала тварина, а така зла й голодна, що за два рази все серце з’їла. Віталій Дерех закінчив Львівську академію друкарства за спеціальністю “редактор”. Працює репортером у місцевій газеті. Почав знімати стрічки чотири роки тому. Переможну картину “Мій мисливець” фільмував минулої зими в місцевому парку. В ній заєць під музику з бойовика “Роккі” рятує травмованого мисливця, який хотів його вбити.

— У фільмі купа ляпів. Спочатку знімали сцену, як заєць несе мисливця, а потім як він до нього біжить. Вийшло, що він біжить уже закривавлений.

Штучну кров робили, змішуючи кулінарний шоколадний крем із міцним червоним чаєм каркаде.

— Зйомки з кров’ю треба швидко проводити, бо коли чай остигає, вона стає синюватою. Дуже добра на смак — солоденька і кисленька одночасно.

Більшість робіт Дереха можна знайти в інтернеті. Деякі туди не заливає — каже, зажорсткі. Віталій неодружений. Живе з батьками. Їм свої фільми не показує