У Тернополі шахрайка продала квартиру, яку взяла в оренду
Мала жінка на утриманні двох синів і стареньку матір-інваліда, мала й вищу освіту. Дошкуляла матеріальна скрута. Як зазвичай люди намагаються поліпшити власне матеріальне становище? Шукають заробіток.
Таким і переймалася літня жителька одного з районів, приїхавши в обласний центр. Та обов’язки найманого працівника, мабуть, її не особливо приваблювали. Як вийти з матеріальної скрути швидко та ефективно, вирішила, обмізкувавши певний план. На задум «заробити багато грошей» наштовхнули численні оголошення тих, хто заклопотаний пошуком власного житла за ціну, що гаманцю посильна.
Мар’яна (з морально-етичних міркувань ім’я фігурантки кримінальної справи змінене) натрапила на телефонні координати жінки, котра планувала придбати однокімнатну квартиру. Зателефонувала, поцікавившись, чи за вказаним номером потрапила і чи справді співрозмовниця хоче купити житло. Так жінки порозумілися, а невдовзі й зустрілися в центрі Тернополя.
Мар’яна повела потенційних покупців, якими були мати з дочкою, до багатоповерхівки, показала одну з квартир. Запевнила, що хоче її терміново продати, бо мусить негайно виїжджати за кордон до чоловіка. Домовилися про ціну — 27 тисяч доларів США — і, як мовиться, вдарили по руках. Мар’яна розповіла, що працює юристом у нотаріуса, мовляв, проблем з оформленням документів не буде. Взяла півтисячі «баксів» завдатку, ксерокопії паспорта, свідоцтва про народження. Через кілька днів тернополянка, котра зупинила вибір на запропонованому люб’язною Мар’яною житлі, зателефонувала їй, бо хотіла з дочкою ще раз оглянути майбутню покупку.
Оглядини завершилися передачею в руки Мар’яні ще півтори тисячі гривень. Наступна зустріч відбулася в центрі Тернополя, в автомашині дочки покупця квартири. Того разу Мар’яна отримала 13 тисяч американських доларів та 63,5 тисячі гривень. Розпискою підтвердила отримання грошей, вказавши паспортні дані (то пізніше стало відомо, що користувалася чужим документом, знайденим), і віддала ключ від однокімнатної квартири тим, хто вже вважав себе її власником. Залишилися хіба документальні «дрібнички». Проте договір купівлі-продажу домовилися підписати через день, зранку зустрівшись в офісі нотаріуса. Мар’яна кивнула на споруду солідної державної установи, запевнивши, що там один з кабінетів і займає нотаріус, в якого вона й працює.
Правду на той час знала тільки Мар’яна. Та вона не збиралася вводити в курс справ людей, коштами яких щойно заволоділа, обманувши їх. Насправді ніяким юристом у жодного з нотаріусів вона не працювала. І власницею однокімнатної квартири теж не була. А як же в її руках опинився ключ до чужого житла, яке жінка спритно видавала за власне? Ні, не підробила. Свого часу комбінаторка зателефонувала підприємцю, відгукнувшись на його оголошення про можливість щодобового винайму помешкання. І навіть скористалася такою послугою, переночувавши в помешканні, що неподалік обласного центру. Однокімнатку той чоловік сам узяв в оренду. В ній ніхто не мешкав, бо там тривав ремонт. Мар’яна ж якось запропонувала винайняти саме те помешкання. Потім сказала, що хоче ще на кілька днів там залишитися. Так у неї з’явився ключ до чужої квартири, яку вона видавала за свою, замиливши очі обманутим людям.
А те, що гроші потрапили до рук крутійки, тернополянці відкрилося того дня, коли підійшла до установи, в котрій, як її запевнила Мар’яна, розташований офіс нотаріальної контори. Охоронець пояснив, що ніякого нотаріуса там немає. Приголомшена новиною жінка зателефонувала дочці. Удвох зайшли в квартиру, яку вже вважали своєю, бо виклали за неї кругленьку суму. Телефонували Мар’яні. Вона на їхні дзвінки не відповідала…
Раптом озвався дверний дзвінок. За порогом стояв незнайомець (то був чоловік, у котрого комбінаторка й орендувала на кілька днів однокімнатну квартиру і мала до неї ключа). Він запитав, чи є в квартирі Мар’яна. Довідався, що та, ким він цікавився, продала квартиру, скориставшись, як з’ясувалося, чужим паспортом.
Що робити обманутим? Звернулися в міліцію, повідомивши, що стали жертвами шахрайства. Недовго тішилася Мар’яна великими грішми. Спритницю взяли під варту. Частину видурених грошей вона відшкодувала ще до судового розгляду кримінальної справи. Згідно з вироком Тернопільського міськрайсуду в місцях позбавлення волі вона має провести три роки і шість місяців. Також має відшкодувати потерпілій більше 44 тисяч гривень матеріальних і 2 тисячі гривень моральних збитків.
Йосип ГУЗИК,
прокурор відділу прокуратури області. “Вільне життя“
Коментарі вимкнені.