Україна чи Хохляндія?!

«Думи мої, думи мої, лихо мені з вами», — писав великий Шевченко. Думи обсіли голову, не дають спокійно жити-спати. І, напевно, мільйонам українців, я так думаю. Особливо тепер, після приходу до влади Партії регіонів вкупі з комуністами і брехливим Литвином, якому хоч Бог, хоч чорт, аби ще покерувати Верховною Радою.

Кому маємо подякувати за те, що маємо? Тим розчарованим (бездарним правлінням Ющенка) і нерозумним хохлам, які продали за безцінь свої голоси заодно зі своїм майбутнім і, на жаль, нашим теж. Те, що виробляє теперішня влада — це ще квіточки, ягідки будуть пізніше. І це не буде солодка малина-суниця-полуниця, а чорний терпкий лісовий терен. От побачите! Тьфу-тьфу (не наврочити б).

Напевне, тепер чухають свої дурні голови ті, хто голосував за Януковича со товарищі, але пізно — поїзд поїхав і не знати, коли зупиниться і де та станція, на якій ми зможемо зсадити цю владу. А як вони втекли від весняних виборів на 2012-й рік, як шкідливий кіт зі стола, бо вже показали своє нутро і не мали би більшості у Верховній Раді. А так ще півтора року, а там футбол людям баки заб’є, і може, минеться…

Нам треба було того «Євро-2012», як дірки в мішку. Для бідної, обкраденої країни? Скільки грошей пішло з бюджету, і дорогою скільки розікрали? А вони могли піти на розбудову держави. Але що тим, «нагорі», для них це цяцька-забавка, а народу — дірка від бублика. Оце нам так поліпшують життя вже сьогодні, на всіх парах і напрямках. «То ли еще будет, о-йо-йой».

Теперішня влада — влада брехунів та обіцяльників — збирається керувати нами щонайменше 20 років і збудувати європейську країну? (Мабуть, уже без нас). Навезуть росіян, азіатів, негрів, а українців будуть винищувати. Чи за таку державу-Україну ми мріяли, мерзли на майданах (прадідів великих правнуки погані)? Де свободолюбивий козацький дух? Один одного гризти ми завжди готові, а виступити дружно проти неправди, несправедливості — кишка тонка? Понамножувалось партій, партійок, і кожен керманич, хоч маленький, але вождь зі своєю булавою. Що їм, нерозумним, доля народу? Їх дусить власне «его» і жаба: чому не я?

У нас така Богом дана країна — територія без природних катаклізмів, з таким гарним, розумним, роботящим, співучим народом, і ми маємо скніти-виживати, завдячуючи недолугим керманичам? Допоки? А життя біжить, не стоїть, шкода часу. Так хотілось би пожити, як в Європі, вільно, заможно, не переживаючи за завтрашній день і шматок хліба й не дивитись на ріст проклятих, галопуючих цін. За Союзу був лозунг: «Догоним и перегоним США». Ми вже догнали їх за цінами, а за зарплатами і пенсіями відстаємо разів у десять. Це не життя — це рабське існування! А в той же час наші доморощені буржуїни із жиру бісяться, не знають, де гроші подіти. На своїх телеканалах понаробляли всіляких шоу, і на це є мільйони, а на лікування бідних дітей нема. Без кінця по телебаченню, в пресі чуємо: «Подайте, люди добрі (зі своїх мізерних пенсій і зарплат), на лікування тяжкохворих. А де меценатство, як колись було? Що, не можна створити фонд з тих накрадених у народу мільйонів? Стидоба! Тьфу!

У нас із чотирьох президентів не було жодного, на жаль, такого, як треба. Кравчук розвів анархію, безвладдя, бандитизм. Кучма збудував ненаситний, зажерливий, дикий олігархат, якому все мало! Особливі претензії до «нашого» — патріота, «лжемесії» — третього президента Ющенка. Це найбільше наше розчарування і біль. А як все гарно починалось. Всенародне піднесення, перемога, надії і… «великий пшик». Ані «бандитам тюрми», ані «багаті поділяться з бідними», ані решту заповідей Господніх не були втілені в життя. Як дерся до влади, був наш, правильний чоловік. А потім, як підмінили… на клона. Перший дзвінок продзвенів, коли зібрав за круглий стіл найбільших багатіїв. Для чого? Щоб поділитись із ним грішми, бо ж його руки нічого не крали? Це замість того, щоб закрити офшорні зони, перевести реєстрацію компаній в Україну і обкласти прогресивиним податком, як це робиться у світі. Перекрити кордони для вивозу капіталу з України. І були би в держави гроші. А так кожен уряд біжить на Захід: дайте грошей, бо біда, пропадаємо. А скільки мільярдів умовних одиниць, вкрадених у народу, вивезено в офшори, а звідти в швейцарські банки — 50, 100, 200? Таємниця ця за сімома замками. А потім почав витягувати з болота Партію регіонів і Януковича. Це того, який обізвав Ющенка «шкідливим Леопольдом», а нас — «казлами»? Своїх побратимів порозганяв, оточив себе підлабузниками. Замість того, щоб будувати державу (роботи непочатий край), ходив на Говерлу, їздив по закордонах і оголосив війну Тимошенко. Наробив слави і сміху на весь світ.

А міг же Ющенко стати українським Джорджем Вашингтоном і Авраамом Лінкольном — і слава у віках. Не судилося… Нова влада в гарячковому темпі навішує нам псевдореформи, які спрямовані на подальше зубожіння народу. Псевдореформатор Тігіпко аж кипить, так старається. Це не жарти, люди, це біда. І в той же час ані слова, ні півслова про гроші великого капіталу (то є табу). Вони не слуги народу, як має бути, а слуги великого капіталу, його наймити. З ними нам світу не бачити.

Шкода, що не обрали Тимошенко, вона би обдерла з них жирок, і тої біди не було б, що маємо тепер. Тимошенко керувала урядом під час кризи, і то не було такого розгулу цін, як нині.

Оголошена буцімто боротьба з корупцією. А побудована корупційна вертикаль для передачі грошей на самі верхи. Що робиться на митницях? Оце все, що ми маємо: скрізь високі ціни — все завдяки корупційним хабарам і поборам.

А що у Верховній Раді? Перекуповують депутатів — це що, не корупція? То про яку боротьбу з нею йде мова? Нам вішають локшину на вуха. Риба гниє з голови, а вона давно прогнила. А депутати-перебіжчики, як їх лагідно називають — «тушки», це не тушки, а зрадники, бо зрадили свою партію, своїх друзів, свого виборця. На фронті за таке розстрілювали на місці без суду і слідства. Ганьба! Не повинно такого бути. Не подобається тобі лінія твоєї партії, пиши заяву і йди геть на вільні хліба, на твоє місце інший прийде. А голосують як? Вистрибує «диригент» Чечетов, як лихий з табакерки, і керує «за» чи «проти» голосувати, а кнопкодави гонять по рядах, натискаючи «за себя и за того парня» (що на курорті).

Оце така демократія і така влада. Поляки були у Верховній Раді, бачили, чудувалися, для них то нонсенс, кримінальна справа. А мордобій у сесійній залі! І все добре, винних немає. А регіонали, коли були в опозиції і півроку блокували трибуну, хтось їх бив? Одне слово — банда. Рекомендую «регіонам» зняти цю техніку геть, і голосувати мандатами, як за Союзу, загальним «одобрянсом». Всі «за» — і вперед до світлого минулого.

Нам, європейському народові, будуть будувати державу російсько-білоруського, путінсько-кагебістського штибу. Воно нам треба? Ні! Ще бракувало, аби по наших плечах гуляли кийки, як у Мінську чи Москві.

Люди, як ми ту мару переживемо, доживемо до парламентських виборів, пам’ятайте: наш голос — наша зброя. Я вас прошу, закликаю, заклинаю: жодного голосу за регіоналів і їхніх сателітів — комуністів і литвинівців (туди ж Тігіпка, великого реформатора). Маємо «Свободу», Тимошенко, Яценюка — досить з нас. Їх треба просувати у Верховну Раду.

Слава Україні!

«Малий українець» — В’ячеслав УСТЕЧЕНКО,  Збаразький район.