Влада мала в задницю все українське та Україну, – екс тернополянин Юрко Зелений

Прокоментувати резонансне скасування ВР 50%-ої квоти на трансляцію українських виконавців ми попросили людину, заслуги якої перед сучасною українською музикою важко переоцінити, – відомого українського музичного критика, колишнього ведучого Юрка Зеленого.

— На перший погляд, це страшно, тому треба бити на сполох і все таке інше. Але якщо зануритись у питання глибше, то насправді скасування цього закону по факту нічого не змінює і не змінить. Це просто такий собі політичний вимах теперішньої влади, яка показує, що мала вона в задницю все українське та Україну. А українська музика і так давно була в загнанні у власній країні. За 20 років існування цієї країни не було створено ніяких передумов для того, аби українська музика розвивалась, отримала належну «прописку» на радіохвилях, і якщо її й так звучало мало, то тепер буде звучати ще менше. Але українському людству байдуже, чи був її там 1 відсоток, чи 2, чи тепер буде 0,5. По життю не зміниться нічого: гурти як існували, так і будуть існувати, люди як ходили на їхні концерти, так і ходитимуть, а пересічний загал як їх не чув, так і не почує. Просто треба ставитися до цього «акту» як до того, що нинішня влада додатково скинула з себе маски. Але ми й так прекрасно знаємо, хто є ху.

І ще дуже всі розпереживалися в ці дні про зазначений закон. І чомусь всі випускають з вигляду цю дрібничку – про україномовність у цьому законі не сказано ні півкоми! У тому законі була прописана норма – «український продукт» (музичний, кіно- і так далі), але не було чітко прописано, що саме вважати українським продуктом. Тому українським продуктом є як, умовно кажучи, «Мертвий півень», «Кому вниз» чи «Квадраджесіма», так і вся ця триндобратія, яка співає на вєлікам і магучєм – XS, SMS, Тіна Кароль і т.д.і т.п. Це так само український продукт, бо він створений на теренах сучасної України. І ця лабудєнь нікуди не дінеться – їй скасування закону про квоти насправді не загрожує. А «Квадраджесіма» як не звучала, так і не буде звучати…

По-друге, навіть коли існували ці квоти, радіостанції робили дуже просто: вони о 2-4 годині ночі робили такі збірки на годину-дві-три, куди запихалися в безперервному звучанні всі україномовні пісні. І якщо вночі хтось їхав за кермом, то міг потрапити на якусь попсову хвилю, яка дуже приємно дивувала. Тому формально кількість пісень у ці відсотки за квотою набиралася, але ж ми всі розуміємо, що це до глибокої задниці, бо таке набирання не впливає на широкий загал. Тому всі люди, які тверезо мислять і дивляться вперед, давно зрозуміли, що зомбоящик або «радиво», яке нам їздить по вухах, – це зло. Навіть прогнозу погоди по них я не дивлюся, бо його можна дізнатися через стільникову слухавку або те саме всемережжя. Нічого немає поживного, корисного, вічного, доброго в засобах масового облуддя! Ідучи на повідку всіх тих засобів промивки мізків, самі себе ставимо у становище, яке дуже добре описав Джордж Орвелл у «1984 рік». А ті, кому це справді цікаво, уже давним-давно спілкуються новітніми засобами комунікації – вони давно це все шукають у всемережжі, обмінюються напряму, без зайвих посередників. Тобто мимохіть наші вороги україномовну спільноту підштовхнули перейти на інший технічний, цивілізаційний рівень спілкування. І застарілі для ХХІ століття засоби промивки мізків уже непотрібні і не грають ніякої ролі!

Спілкувалась Атанайя Та, НББ!