Все менше здорових дітей народжується на Тернопіллі

За останніх десять років кількість випадків хвороби Дауна в області серед новонароджених дітей зросла у чотири рази. Якщо раніше у групу ризику потрапляли сім’ї віком від 35 до 40 років, то зараз захворювання не гребує й молодими батьками.

За статистикою МОЗ, 7% сімей взагалі не можуть мати дітей. Основною причиною цього вважають збільшення випадків переривання вагітності. Однак останнім часом спостерігається тенденція до збільшення випадків чоловічного безпліддя. Питання здоров’я новонароджених, проблем зачаття та виношування дітей обговорили учасники круглого столу «Всеукраїнський тиждень планування сім’ї та збереження репродуктивного здоров’я».

Сільські та міські діти хворіють різними недугами

– Стан здоров’я сучасних дітей викликає стурбованість фахівців, адже негативною тенденцією останніх років є поширення показників захворюваності серед дітей України,– наголосив головний позаштатний спеціаліст-репродуктолог головного управління охорони здоров’я ОДА Павло Кашуба. – У структурі захворюваності дітей віком від 0 до 14 років перше місце посідають хвороби органів дихання, на другому місці – інфекційні та паразитарні хвороби та хвороби шкіри і підшкірної клітковини. Третє місце – хвороби органів травлення. У структурі захворюваності дітей 1віком 5-17 років перше місце займають хвороби органів дихання, на другому місці – хвороби шкіри та підшкірної клітковини, на третьому – травми та отруєння. Аналізуючи стан здоров’я дітей 0-14 років, слід зазначити, що їхня захворюваність щодо місця проживання теж має свої характерні особливості. Дитяче міське населення, яке перебуває на обліку лікувально-профілактичних закладів системи МОЗ, становить 66,3% усіх дітей. Діти, які проживають у сільській місцевості, становлять 33,7%. У структурі захворюваності дитячого міського та дитячого сільського населення на першому місці хвороби органів дихання, на другому: у міського дитячого населення – деякі інфекційні та паразитарні хвороби, у сільського – хвороби шкіри та підшкірної клітковини, на третьому місці у міських дітей – хвороби шкіри та підшкірної клітковини, у сільських – хвороби органів травлення. На четвертому місці у міських дітей – хвороби травлення та травми й отруєння, у сільських – інфекційні та паразитарні хвороби. На п’ятому місці у міських та сільських дітей – хвороби ока та придаткового апарату.

Щороку народжується близько 15 дітей з синдромом Дауна

– Протягом останніх років у Тернопільській області спостерігається стабільний показник вроджених вад розвитку (далі ВВР), який становить 22-28 випадків на 1000 новонароджених дітей. Він дещо нижчий від загальноукраїнського – 27-30 випадків на 1000 новонароджених, – розповідає лікар-генетик Тернопільської обласної клінічної дитячої лікарні Юлія Гарбуз. –І хоча зростання показника ВВР протягом періоду щонайменше 10 років не спостерігається, проте змінилася структура вродженої патології, помітно збільшилось число хромосомних аномалій та множинних вад розвитку. Так, лише хвороба Дауна серед новонароджених почастішала в області за останні 10 років у 3-4 рази, що становить 12-16 випадків на рік. Також змінилась вікова категорія сімей, у яких народжуються діти із хромосомною аномалією: якщо раніше це були сім’ї, у яких вік батьків був старший 35-40 років, то на сьогоднішній день більше 50% дітей з хворобою Дауна народжуються у молодих батьків 18-25-річного віку.

Незважаючи на високі темпи розвитку сучасної науки, причин вроджених вад остаточно не встановлено. Вони можуть бути наслідком мутацій, результатом впливу тератогенних факторів або обумовлені поєднанням обох факторів. Під мутаціями розуміють процес зміни спадкових структур (хромосом , генів), тератогенні фактори – шкідливий вплив зовнішніх факторів на плід під час вагітності, що призводить до розвитку вроджених вад, не викликаючи при цьому порушення спадкових структур.

Непомітним є збільшення ВВР серед новонароджених ще й тому, що щорічно зростає показник переривання вагітності за медичними показаннями. Так, у 2010 було проведено 33 переривання, тоді як ще у 2008 році таких випадків було 12.

Чоловіки стають безплідними частіше за жінок

Зниження рівня життя, відсутність фінансової і політичної стабільності формує тенденцію до виховання тільки однієї дитини в сім’ї. Також ця проблема обумовлена чоловічим безпліддям, причини якого варто шукати ще в дитячому і підлітковому віці. За статистикою понад 7% подружніх пар є неплідними, а кількість сімей, які мають менше дітей, ніж вони бажали б, не піддається детальному обліку. Чоловічий фактор у неплідному шлюбі має тенденцію до збільшення і складає 40-60%. Нерідко патологія, яка є причиною розвитку чоловічого непліддя, вчасно не діагностується, не лікується, і до моменту вступу в репродуктивну фазу залишається непоміченою. Причиною безпліддя у жінок у 80% випадків є аборт. Аборти та пов’язані з ними ускладнення забирають життя майже кожної сьомої жінки, що померла під час вагітності. У першу чергу це стосується жінок, які зробили переривання вагітності у позалікарняних умовах.

– Значною проблемою репродуктивного здоров’я є онкологічна захворюваність жінок в Україні. Злоякісні новоутворення – одна з найважливіших медико-біологічних та соціально-економічних проблем, – розповідає Павло Кашуба. – Захворюваність і смертність від раку стабільно зростають, ризик їх збільшується у зв’язку з несприятливою екологічною ситуацією та значним постарінням населення. У структурі онкологічної захворюваності жіночого населення перші 6 місць посідають рак молочної залози, шкіри, шлунка, тіла матки, шийки матки, яєчників. Середня частка хворих на рак жіночої репродуктивної сфери за останні п’ять років серед онкологічних хворих обох статей становила 18,6%, а серед онкохворих жінок – 38,2%. Тобто рак жіночих статевих органів і молочної залози мають одна з п’яти онкологічно хворих у першому випадку, або дві з п’яти онкохворих жінок у другому випадку. За причиною смертності злоякісні пухлини жіночих статевих органів посідають друге місце, а серед жінок працездатного віку – перше. Це зумовлено не тільки спадковістю, порушенням репродуктивної функції, палінням, стресовим та малорухливим способом життя, а й впливом зовнішніх чинників.

Зоряна Гарасимів, “Номер Один”