Справа ромів у Львові: що вирішив тернопільський суд

Нещодавно колегія суддів судової палати у кримінальних справах Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційні скарги прокурора та захисників обвинувачених на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області щодо справи неповнолітніх, які напали на табір ромів у Львові, – повідомляє прес-служба Тернопільського апеляційного суду.

Даної ухвалою суд повернув обвинувальний акт щодо неповнолітніх Юрія Б., Юрія Г., Андрія І та Олега Т., обвинувачених за ч. 4 ст. 296 КК України (хуліганство, вчинені групою осіб із застосуванням предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень).

Санкція статті передбачає від 3 до 7 років позбавлення волі.

Органами досудового слідства неповнолітні обвинувачуються у тому, 23 червня 2018 року о 21 год. спільно з іншими особами, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, перебуваючи в гаражному кооперативі “Бігунок” м. Львові, домовились про напад та вчинення дій, спрямованих на руйнування тимчасового поселення осіб ромської національності (табору ромів), розташованого у лісосмузі неподалік перехрестя вулиць Трускавецької та Тролейбусної на межі м. Львова і с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області, та вигнання ромів із зайнятої ними території, а в подальшому вчиняли такі дії групою осіб із застосуванням предметів, заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень, розподіливши між собою ролі.

Обвинувачення вказує на те, що обтяжуючою обставиною покарання для неповнолітніх є на той факт, що злочин вчиненого за попередньою змовою групою осіб, а серед потерпілих була малолітня дитина.

На підготовчому судовому засіданні суду першої інстанції представник потерпілого, посилаючись на висновки Європейського суду з прав людини, подав клопотання з проханням повернути обвинувальний акт прокурору, зокрема, через не відображення обтяжуючої обставини, передбаченої п.3 ч.1 ст.67 КК України, а саме, що злочин вчинено на ґрунті національної ворожнечі. Суд першої інстанції погодився з позицією потерпілих та постановив повернути матеріали кримінального провадження прокурору для усунення цих недоліків.

У своїх апеляційних скаргах прокурор та захисники обвинувачених просили дану ухвалу скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора та захисників обвинувачених Андрія І. та Юрія Г., перевіривши та дослідивши матеріал кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів прийшла до висновку, що поданий обвинувальний акт містить усі відомості, передбачені вимогами статті 291 КПУ України.

Викладені в оскарженій ухвалі висновки суду першої інстанції колегія суддів визнала передчасними, вказавши, що під час підготовчого засідання суд першої інстанції має право повернути обвинувальний акт прокурору з причин невідповідності саме процесуальним вимогам, однак не вправі надавати юридичної оцінки доведеності інкримінованого правопорушення чи окремих обставин його вчинення, оскільки на цій стадії судового розгляду дослідження доказів не здійснюється.

Крім того, оцінка судом наявності обставин, що пом’якшують чи обтяжують покарання, має бути повністю самостійною і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку таких обставин. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом’якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.

З огляду на це, апеляційний суд прийшов до переконання, що підстав вважати неможливим призначення судового розгляду за цим обвинувальним актом немає, а тому апеляційні скарги слід задовольнити та призначити у даному кримінальному провадженні новий судових розгляд у суді першої інстанції.