Святослав Кондратів: «Скрипка – як жінка, якщо цінуєш її – віддасть тобі усе…»

Святослав Кондратів — відомий український скрипаль, який працює в жанрі pop-violin. Українському слухачеві відомий музичними відео, які знімає у різноманітних куточках планети на авторські композиції. Відео користуються великою популярністю в інтернеті і за лічені дні набирають сотні тисяч переглядів, вподобань, поширень та схвальних коментарів. Восени 2017 року Святослав вирушає у свій перший концерт-тур Україною. Розпочне із Західної. Зокрема, 3 жовтня завітає до Тернополя. Користуючись нагодою, «Погляд» запросив відомого скрипаля до інтерв’ю.

Початок — несподіваний

– Зазвичай, більшість людей вирішує,  зможе займатися музикою чи ні, у дитинстві – у школі чи на гуртках. Багато хто швидко запалюється, але часто, на жаль, і швидко згасає у занятті з музичними інструментами. Адже для цього потрібні неабияке терпіння, наполегливість, важка праця в купі з режимом. Що допомогло вам «втримати» скрипку?

–  Почалось все дуже несподівано. Одного разу до нас на урок (я тоді вчився в першому класі) завітав вчитель гри на скрипці і просто запитав, хто хоче спробувати. Я підняв руку. Якби цього не сталося тоді, не став би скрипалем.

Мама була в шоці. Треба було терміново купувати скрипку, смичок, футляр, платити за навчання. Тепер, щоразу коли беру скрипку в руки, дякую їй за це нелегке, але правильне рішення у той момент.

– Розкажіть про своїх вчителів, будь ласка.

– У мене були прекрасні вчителі! Пощастило засвоїти від кожного з них щось своє, особливе. Першим вчителем був Григорій Олександрович Дяченко – той, хто вперше познайомив зі скрипкою. Дуже любив мене.

Другий вчитель – Юрій Степанович Польовий. З ним вчив по дві програми на рік. Почав отримувати грамоти. Він порадив мамі віддати мене на навчання у Львівську десятирічку – школа при Львівській консерваторії. Таких всього п’ять на всю Україну. Там моїм вчителем став Олександр Якович Вайсфельд. Пам’ятаю, як одного разу займався у нього вдома, а його дружина приготувала для нас смачнющі млинці (усміхається – ред.).

Пізніше перейшов до класу Ольги Володимирівни Михайлевич – справжнього фаната своєї справи. Могли займатись з нею по чотири години підряд, поки від утоми скрипка випадала з рук. А ще з Ольгою Михайлівною могли сміятись без упину.

У консерваторії навчався в класі професора Дмитра Петровича Колбіна, який дуже приязно ставився до студентів. Саме він навчив мене слухати музику.

– Можете назвати ТОП-5 порад своїх вчителів щодо гри на скрипці, засвоєні назавжди?

– Всі поради можна звести до однієї, але дуже важливої: треба любити музику, любити скрипку та постійно наполегливо вдосконалювати навички.

Згадалася усмішка: одного разу старого єврея-скрипаля спитали, що треба робити, аби гарно грати? Він відповів – грати!

– Розкажіть про свій інструмент – чим він особливий, коштовний?

– Моя скрипка – особлива і коштовна. Насамперед, вона моя улюблена. Довго шукав свою, а коли знайшов, то вже не хочу зраджувати. Скрипка – як жінка, якщо цінуєш її – віддасть тобі усе. А будеш метушитися у пошуках іншої, вагатимешся щодо правильного вибору, – не отримаєш нічого.

Популярна скрипка

– Знаю, ви працюєте у жанрі pop–violin (популярна скрипка). Чому зупинилися саме на цьому?

– За знаком зодіаку я – Близнюк. Постійно відчуваю потребу в новому – у відчуттях, емоціях. Дуже люблю грати в різних стилях, імпровізувати. Pop-violin – порівняно новий жанр у музиці і він мені підходить. Тут можна поєднувати класику, джаз, фольк з сучасними ритмами і гармоніями. Слухачам подобається таке поєднання, так вони відкривають для себе «нову скрипку».

– Що натепер є у вашому виконавському арсеналі?

– Зараз готую вихід свого першого альбому. Там буде десять авторських треків. Хоча в мене їх значно більше, сподіваюся, відібрав найкращі.

Мандрівний відеопроект

– Ваша родзинка, як скрипаля, – відео з різних куточків планети. Розкажіть, будь ласка, детальніше про цей досвід?

– Ще до того, як почав писати музику для скрипки, побував у багатьох країнах на правах запрошеного скрипаля з музичними проектами. Був у Китаї, США, Центральній Азії, Канаді, Європі. Тож згодом, коли почав шукати можливості для зйомки музичного відео для своїх треків, згадав цей досвід. Першою вибрав Норвегію – країну фьордів і шалено красивої природи. Спеціально написав композицію з назвою «Fjord» і полетів знімати відео. Потім – Африка, Марокко з височенними дюнами та фантастичними пейзажами. До речі, в цій країні Голлівуд знімає безліч кінокартин, серед яких «Ісус з Назарету», «Гладіатор», «Шпигунські ігри», «Астерікс та Обелікс». Там я написав композицію «Дорога в дюнах». Потім були Венеція, Барселона, узбережжя Балтики та Атлантичного океану. Планую зняти кліп в Азії.

– Чи відчуваєте різницю між сприйняттям музики в Україні і закордоном?

– Ми взагалі різні, і не тільки в сприйнятті музики. Українців зараз не можна порівнювати ні з ким. Мине час, ми надолужимо втрачене, аж тоді порівняємо.

Мультимузикант

– Цікаво, чи приносить скрипка фінансові дивіденди у теперішній час? Можна жити, займаючись лише музикою?

– Я займаюсь лише музикою, і це для мене велике щастя. Крім того, що граю на скрипці, створюю різні музичні проекти, диригую, пишу музику, аранжування для інших проектів. Такі вимоги часу: хочеш бути сучасним артистом – маєш вміти все, тобто бути мультимузикантом.

– Хто у списку «провідників» у вашому космосі музики?

– У популярній музиці люблю Стінга, Adelle, серед композиторів-класиків обожнюю Генделя, Вівальді, Пуччіні. У джазі – трубач Вінтон Марсаліс, співак Боббі Макферін. Недавно був на концерті Ніно Катамадзе. Тепер вона серед моїх улюблених артистів.

– Привідкрийте трішки завісу: що продемонструєте на концерті тернополянам восени? На якого слухача тут розраховуєте?

– Буду грати хорошу музику. Найкращі свої композиції, які писав в різних куточках світу і в Україні. Вони емоційно різні: під одні хочеться заплющити очі і мріяти, а під інші – зриватися з місця і танцювати.

– Вперше відвідаєте Тернопіль? Що очікуєте від міста?

– З концертом в Тернополі буду вперше. В мене багато друзів-музикантів звідси. Наприклад, Ігор Брухаль – прекрасний цимбаліст, заслужений артист України. Грав в одному з моїх проектів – в оркестрі Шaravaraband. Виступали разом у Києві. Їздили на фестиваль у Польщу. Ще один мій друг з Тернополя – Марко Вербовецький. Чудовий скрипаль! Разом з ним відіграли багато різних концертів.

Від найфайнішого міста України восени очікую нових вражень, знайомств. Запрошую дорогих тернополян на свій концерт «Світ очима скрипаля» у Тернопільському обласному українському драматичному театрі ім. Т. Шевченка 3 жовтня!

Бліц-інтерв’ю

До: «Яким телефоном користуєтеся?»

• Двома, й обидва марки Самсунг.

Ре: «5 улюблених застосунків на смартфоні»

• GoogleMaps, без нього точно заблукали б уночі в Африці! Диктофон – завжди щось туди наспіваю, потім створюю з цього нові композиції. Користуюся Viber, фото-відеокамерою, Youtube.

Мі: «Який крайній в часі подарунок робили комусь? Що отримали самі в подарунок нещодавно?»

• Подарував відпочинок на Кіпрі для коханої. Отримав дорогі струни для скрипки.

Фа: «Як щодо сумісності: лінь і ви?»

• Зараз на це зовсім немає часу. Хоча інколи й хочеться полінуватися. Прочитав колись у Чехова: «…у житті кожної творчої людини є дні, коли жодна цікава думка не лізе в голову. Не хочеться писати, творити. Хочеться розслабитись і нічого не робити. Це найкращий час для сексу…».

Соль: «Ким хотіли стати в дитинстві?»

• Актором, мріяв зніматись у кіно.

Ля: «На що витратили перші зароблені гроші?»

• Хотів купити мопед. Але мама сказала, що є більш важливі речі, то віддав гроші їй. Вважаю, правильно зробив.

Сі: «Якими інтернет-соцмережами користуєтесь?»

• Фейсбуком та кількома професійними соцмережами. Забирають багато часу, але без них поки ніяк…

Підготувала Ірина Юрко.

Фото з приватної галереї Святослава Кондратіва.