За кулісами тернопільського драмтеатру: … і ґудзики за 8 тисяч гривень

За тими ескізами, які створює головний художник, чотири швачки шиють або перешивають костюми акторів з різних епох. Обирає тканини та визначає, хто, що, як буде шити, закрійник і начальник швейного цеху Олег Сворінь.

Для однієї середньостатистичної вистави необхідно від десяти до тридцяти костюмів, кожен з яких складається із 3-5 речей. Кожен костюм шиють для конкретного актора.

Шиють в театрі зраненька до пізньої ночі, а перед прем’єрою, кажуть, тут взагалі дуже спекотно. У той день, коли ми завітали в швейний цех, майстрині якраз працювали над вбранням акторів для вистави  “Як наші діди парубкували”.

Тканини для костюмів зазвичай купують у Львові, де є велика база. Інколи деталі бувають дорожчі за тканину, як от ґудзики для одного костюма на виставу “Мазепа”, які обійшлися бюджету театру в 8 тисяч гривень.

Швачки з нетерпінням чекають на прем’єри вистав в Тернопільському драмтеатрі, аби подивитися, як їхні творіння виглядають зі сцени.

Костюми зберігаються у костюмерному цеху, яким керує пані Марія Паньків – лише вона може легко знайти потрібний костюм чи взуття. Інколи доводиться шукати образ з існуючих елементів одягу. Якщо під час вистави актору необхідно перевдягнутися, костюмер чекає його за кулісами із заздалегідь підготовленим вбранням.