Світовий банк виділяє 200 мільйонів доларів на скорочення кількості вишів в Україні: чи варто боятися ВНЗ в Тернополя?

В Україні повне неспівпадіння  бажань випускників та роботодавців.

Зараз чимало випускників замислюються над тим, куди вступати цього року і до якого вишу. Незабаром із цим вибором стане трохи легше, бо Світовий банк виділяє 200 мільйонів доларів лише на те, щоб в Україні скоротити кількість університетів, аби якість цих університетів стала кращою. Хто найслабший і кого будуть оптимізувати, покаже аудит самого Світового банку – повідомив цього тижня очільник МОНу Сергій Шкарлет.

Журналісти ТСН.Тиждень спробували зрозуміти: чи забезпечує високу зарплату хоча б перша трійка університетів в Україні та від якої професії нині ваше дитя точно варто відговорити.

За якими фахівцями  ганяються роботодавці?

Вступників із високими балами із ЗНО в Україні цьогоріч не так і багато. Третина одинадцятикласників  узагалі завалила ЗНО з математики, а складати фізику  наважилися  лише 20 тисяч випускників.

В Україні повне неспівпадіння  бажань випускників та роботодавців. Абітурієнти вперто продовжують обирати гуманітарні науки, а компанії шикуються в чергу за дефіцитними випускниками-технарями.

Причин кілька. Головна  – цілковита відсутність профорієнтації.

“У дітей не має змоги піти і помацати професію. У нас не має екскурсій на підприємства, стажування для малечі не має, працевлаштування з 14-16 років   – немає. Відповідно діти у нас мають якесь космічне уявлення про  ринок праці. За дітей часто обирають батьки, керуючись стереотипами. Ми маємо велику кількість дипломованих фахівців, бо наше упередження, що якщо дитина не отримала диплом про вищу освіту, з нею щось не так”, – говорить експертка з ринку праці.

Батьки також виступають проти дефіцитних та високооплачуваних робітничих спеціальностей.

“Сьогодні юрист, який випускається на ринок праці, отримає зарплату 6-8 тисяч гривень стартову, якщо він обирає робочу, або технічну професію  – на старті він отримає 15 тисяч гривень, за два роки він може вирости до 45 тисяч гривень, але батьки не завжди хочуть віддати свою дитину на завод, бо є стереотипи  – що завод це щось страшне, брудне, де з лопатами люди ходять”, – говорять в асоціації роботодавців.

Як наслідок маємо хронічний перебір юристів та менеджерів.

Торік  абітурієнти  найбільше заяв подали на правові спеціальності. На другому місці менеджмент, далі філологія , комп’ютерні науки.  Вперше за останні роки у ТОП-5 за кількістю поданих заяв увійшла вчительська спеціальність –“Середня освіта”. А роботодавці хочуть геть іншого.

“У нас шалений попит з боку роботодавців  на фахівців з програмної інженерії, комп’ютерних наук і кібербезпеки. Часто студент , який випускається тільки з універу, може отримувати 2-3 тисячі доларів. Це не тільки стосується фахівців айті, а й інженерів енергетики, інженерів з автоматизації”, – говорить ректор КПІ.

“На третьокурсників біологів, хіміків… на них просто відкрите полювання хедхантерів закордонних. Хорошй хімік-аналітик має зп 25-30 тисяч гривень зі старту”, – говорить ректор університету Шевченка.

На ринку праці не вистачає  ІТ-фахівців. Щороку їх потрібно понад 30 тисяч. А виші у випускають половину. Якщо підете вчитися на прикладну механіку ,фізику  чи математику – без роботи по спеціальності не залишитеся. Роботодавці шукають також інженерів-технологів, металургів, хіміків , фармацевтів. У дефіциті нині й медики.

Держава  забрала  бюджетні місця в гуманітарних спеціальностей і віддала природничим. Також, студент-технар має більшу стипендію, ніж юрист. Але це все одно не рятує.

“Випускники сьогодні вибирають не ту професію, яка потрібна ринку праці, а та, що найбільш легша для вступу! Батьки для себе повинні зрозуміти,що вони хочуть: диплом, папірець, чи вони хочуть кар’єрний успіх своєї дитини”, – говорять в Асоціації роботодавців.

Який універ найкращий?

Якщо не можете визначитися зі спеціальністю, критично важливо обрати якісний університет.

В Україні понад тисяча двісті закладів вищої освіти.  Щоб обрати найкращий для себе  – перегляньте університетські рейтинги. Їх в країні кілька. Та цього тижня вийшов свіженький консолідований.

Отже,  лідером вищої освіти залишається Київський національний університет ім. Шевченка. Він також очолює рейтинг найкращих класичних університетів країни. Другий –  Київська політехніка.  КПІ  – є лідером технічної  освіти в Україні. Третє місце  обійняв Львівський національний університет ім. Франка. Далі Харківський  імені Каразіна та Національний університет “Києво-Могилянська академія”.

Найкращим медичним закладом освіти   визнано Національний медуніверситет Богомольця. Найкращий педагогічний   – Тернопільський  імені Гнатюка. Перелік найкращих аграрних закладів очолив Національний університет біоресурсів і природокористування. Серед приватних закладів вищої освіти найкращі показники демонструє Український католицький університет.

Є підбірка й по регіонах.  Для випускників, які вирішили не їхати на навчАння далЕко від дому.

 На Заході  найкращий виш –  Львівський   університет імені  Франка, Півдні  – Одеський  університет ім. Мечникова, Півночі – Сумський державний університет, сході – Харківський  університет імені Каразіна, і в центральній Україні – Донецький  університет імені Стуса, який наразі функціонує у Винниці.

“Ми фінансуємо фактично на одного студента бюдженика на суму десь 2 тисяч доларів  на рік. В той же час як в світі ця сума складає десятки, а місцями і сотні тисяч доларів! Ось і вся  різниця!”, – говорять у МОН.

Та попри це  – їхати навчатися за кордон, особливо на перших курсах не варто. Тобто оптимальний варіант бакалаврат в Україні – і лиш потім іноземна магістратура. Тож у цьогорічних абітурєнтів  є ще 3 дні перед остаточним вибором. І варто якщо не побувати в потенційно вашому виші, то принаймні дізнатись, який набір  предметів вам будуть викладати, і як роботодавці реагують на диплом саме цієї вищої школи. Якщо він не потрібен їм – непотрібен і Вам.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *