Тернопільські судді відхилила апеляцію небезпечного злочинця

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Тернопільської області залишила без змін вирок Збаразького районного суду від 27 грудня 2016 року щодо раніше судимого Дмитра Г.

Цим вироком 43-річного Дмитра Г. визнано винним за ч.2 ст. 121, ч.ч. 2,3 ст. 185, ч.1 ст. 162 КК України (умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть; крадіжки, поєднані з проникненням у житло) та засуджено до 9 років позбавлення волі.
Як було встановлено судом, у серпні 2016 року обвинувачений у нічний час скоїв ряд крадіжок із автомобілів жителів Збаража, у тому числі шляхом проникнення у гаражі.
Крім того, 14 серпня 2016 року під час розпиття алкогольних напоїв на березі річки Гнізна у м. Збараж між ним та потерпілим Володимиром Г. виник словесний конфлікт, в ході якого Дмитро Г. підняв із землі дерев’яну палицю і наніс потерпілому множинні удари в різні частини тіла, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, від яких той невдовзі помер.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого, не оспорюючи кваліфікацію його дій за майнові злочини, просив скасувати вирок суду в частині засудження Дмитра Г. за ч. 2 ст. 121 КК України та направити кримінальне провадження на новий розгляд у суді першої інстанції для з’ясування причини смерті потерпілого.
Прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції у винесеному вироку ретельно проаналізував усі покази в сукупності із зібраними доказами. Щодо тверджень обвинуваченого та його захисника про причини смерті потерпілого, у суді першої інстанції судово-медичний експерт Писарчук О.В., який проводив усі експертизи, спростував версію сторони захисту щодо можливості пересування потерпілого після завданих травм, можливість їх виникнення внаслідок наїзду на потерпілого автомобілем, оскільки вони нехарактерні для тілесних ушкоджень, отриманих внаслідок ДТП, і версію щодо утоплення, оскільки смерть потерпілого спричинив крововилив від множинних ударів, нанесених при житті. Спростовуючи розбіжність щодо кількості завданих потерпілому ударів, суд вірно виходив з того, що Дмитро Г. не зацікавлений у повному відображенні картини злочину, а також міг усього не пам’ятати, оскільки перебував у стані сильного алкогольного сп’яніння.
З огляду на це, колегія суддів не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги захисника обвинуваченого.