Тернополянка Світлана Руда різдвяні композиції навчилася робити завдяки доньці

У приймальному відділенні панує справжня новорічна атмосфера. Гірлянди, різдвяні віночки та ялинкові прикраси – справа рук сестри-господині Світлани Рудої. Вона захоплюється створенням новорічного декору. Сталося ж це доволі випадково.

– Донька навчається в школі мистецтв і от на домашнє завдання їм дали зробити різдвяний вінок. Мене так захопило, з якою майстерністю вона це робила, що вирішила й собі спробувати, – розповідає пані Світлана. – Так розпочалася історія мого нового захоплення. Тепер усі рідні та друзі мають мої вироби.

За основу бере каркас у формі кільця. Його обплітає гілками хвої, прикрашає іграшками.

– Для роботи мені потрібні гілки ялини, м’який дріт і нитки. Крім ялини, вінки можна плести із сосни, ялиці та кипарису. Краще брати довгі – по 20-30 сантиметрів. Для креативних вінків можна використовувати також сіно й мох. Щоб вінок вийшов пишним, даю два або три шари хвойного покриття, – зазначила Світлана Руда.

Готову композицію прикрашає ялинковими іграшками, шишками, фруктами, стрічками та бантами.

– Інколи роблю віночки із самих шишок. На дверях мого будинку величезний вінок з них, виглядає незвично та оригінально, – каже Світлана. – Перед Св. Миколаєм чіпляю його на двері, він символізує початок прийдешніх свят. Інколи ставлю у вінок все натуральне. Замість іграшок використовую живі квіти, фрукти та ягоди. Гарно у вінку виглядають мандарини та яблука, лимони й горіхи. За бажанням композицію можна доповнити ягодами – горобиною, калиною та шипшиною. Привабливими у зеленому вінку є палички кориці та сушена трава. Ідею черпаю з інтернету, там багато всілякої всячини. Стараюся, щоб кожен вінок був ексклюзивним, не схожим на попередній.

Різдвяні букети на зрізі дерева теж особливі роботи пані Світлани.

– Творячи щось власноруч, наче поринаєш у казку, – зізнається майстриня. – Будь-яка дрібниця, якщо вона неочікувана, тішить людей. То чому б не створити в оселі атмосферу піднесення й незабутніх вражень, коли на Новий рік усі так чекають чогось дивовижного, вірять, що після опівночі неодмінно трапиться щось казкове.

Причепурювати своє помешкання Світлана Руда починає на початку грудня й її хата нагадує казку аж до кінця січня.

– Свято у нас триває майже два місяці, – радісно підсумовує розмову пані Світлана. – Рідні вже давно звикли до моїх витворів. Це дарує гарний святковий настрій.

Мар’яна СУСІДКО, видання ТДМУ ім. І. Горбачевського “Медична академія”