У сім’ю учасника АТО з Тернополя Олександра Кириленка прийшла біда

В сім’ю військового побратима, учасника АТО Олександра Кириленка прийшла не очікувано біда. Єдина донька, щойно закінчивши університет й гадки не мала, що у розквіті юності розпочне боротьбу за життя. 21 річній дівчині поставили діагноз – гострий мієлоїдний лейкоз – (рак крові). Попереду важке та дороге лікування, курси хіміотерапії, а у випадку погіршення стану, термінова трансплантація кісткового мозку. У родини Кириленко руки не опускаються, вони з останніх сил збирають кожну гривню, але вірять у неможливе. Родина знімає однокімнатну квартиру, годувальником в сім’ї є батько, він служить в Тернопільській артилерійській бригаді. Закликаємо усіх знайомих, небайдужих людей допомогти в лікуванні їхньої єдиної доньки та зберегти молоде життя. Усі ми віримо, доклавши всіх зусиль пройдемо будь – які випробування. Виписки, документація, висновки додаються.
Звернення батька про допомогу.
..Ніколи не міг навіть уявити, подумати, що до мене в сім`ю може прийти така біда та виникне необхідність звернутись до небайдужих людей. Важко підібрати слова, але нашій єдиній донечці лікарі несподівано поставили підступний діагноз: гостра мієлоїдна лейкемія (рак крові). Ми вже приступили до лікування (хіміотерапії); в подальшому, як радять лікарі, після стабілізації (ремісії), необхідно робити операцію по пересадці кісткового мозку, звідки і прогресують ці злоякісні клітини. Донором в Україні може бути лише рідний брат чи сестра, якого, на жаль, у нас немає, навіть я не можу ним бути, тому є необхідність пошуку донора та лікування за кордоном, що потребує значних коштів. Зараз ми консультуємось і чекаємо позитивної відповіді з клініки за кордоном на проведення операції.
Захищаючи державу, вірив і вірю в перемогу і краще життя для наших дітей, а зараз разом з вами вірю і в перемогу над незрозумілою нікому хворобою. Прошу у вас допомоги і дякую за добрі слова!