У тернопільському архіві виставка, присвячена пам’яті голодомору

В першій частині експонуються документи, які свідчать про   голодомор 1921 – 1922 років в Радянській Україні. Інформація про засідання «Комітету надання допомоги мешканцям Наддніпрянської України» в Тернополі 3 червня 1922 року в залі Міщанського братства, а також про діяльність «Комітету допомоги голодній Україні».

Приверне увагу відвідувачів оголошення «Тим, що забули «Голодну Україну» про збір коштів на допомогу голодуючим в Радянській Україні від 13 травня 1922 року, де вказані адреси у Львові, куди можна було приносити гроші і продукти. Цікавими є і повідомлення в газетах «Прикарпатська Русь» від 8 серпня 1921 року і «Вперед» від 27 липня 1921 року, які також свідчать про голод в східній Україні.

Вперше експонується публікація із газети «Канадійський Українець» від 28 червня 1922 року із текстом звернення до Галичан надати допомогу голодуючим українським братам.

В другій частині виставки представлені документи про голодомор 1932 -1933 років. Експонується протокол допиту Блашковської Ядвіги, яка незаконно перетнула радянсько-польський кордон у 1932 році та інформація про повернення з Радянського Союзу Король Олени у 1933 році, а також донесення повітових старост Тернопільського воєводства про проведення в селах і містах краю днів жалоби у жовтні – листопаді 1933 року, Цікавим є оголошення про проведення панахиди 29 жовтня 1933 р. в день всенаціональної жалоби, а також заключення по звинуваченню Даниліва Федора Юрійовича, якого було притягнуто до кримінальної відповідальності саме за активну участь в Комітеті допомоги голодуючим в Радянській Україні, який діяв у Бучачі у 1933 році.

В окремому розділі експозиції представлені спогади людей, які пережили голодомор 1932 – 1933 років в Східній Україні. Зацитуємо спогад Гарматюк Валентини Іванівки, жительки с. Красносільці Збаразького району, який вражає цинізмом радянської влади: «Більшовики, що ходили по хатах, носили з собою цукерки і показували дітям, але не давали, поки ті не сказали де батьки ховали пшеницю. Були випадки, що таким способом вони знаходили заховане збіжжя та ще й побили батьків за те,що ті приховали зерно. Били батьків у присутності дітей».

В третій частині виставки розміщені документи про «третій удар голодом» у 1946 – 1947 роках.

У ній представлені постанова Тернопільської обласної Ради «Про заборону торгівлі хлібом до виконання планів хлібозаготівлі», а також постанова Бережанського райвиконкому від 25, жовтня 1946 р. «Про проведення додаткових заходів з економії і наведення порядку по витрачанню хліба». Згідно неї вводилось обов’язкове домішування до пшеничної муки 40 процентів вівсяної, ячмінної і кукурудзяної в хлібопеченні.
Зацікавлять дослідників і постанови Підволочиського райвиконкому про розподіл талонів на хліб у жовтні та грудні 1946 року, а також постанова «Про посилення боротьби із спекуляцією у Підволочиському районі».

Наявна інформація про наплив населення для закупівлі хліба і інших сільськогосподарських продуктів в Тернопільську область в 1946 році, оскільки на сході був сильний неврожай і панував голод. В цьому переконуєшся переглядаючи «Вісті з Тернопільщини», які були опубліковані оунівським підпіллям у 1947 – 1948 роках.