У Тернопільському районі відкрили музей журналістики
10 грудня 2017 року увійде в історію Баворова, який нині належить до Великогаївської об’єднаної територіальної громади, як день особливий. Тут урочисто освятили приміщення першого в Україні музею журналістики.
Люди цікавляться, чому саме такий музей відкрили у їхньому селі і що спільного має Баворів із журналістикою? Так ось, Баворів дав Україні історика, письменника, публіциста, громадського діяча, політика кінця ХІХ – початку ХХ століття В’ячеслава Будзиновського (30.01.1868 – 14.02.1935 рр.). На жаль, це ім’я багатьом невідоме, хоча свого часу, вже навчаючись у Львівському університеті, юний В’ячеслав відкрито виступав проти політичних та економічних утисків українців у Австро-Угорській імперії. Працював у тодішніх українських виданнях «Громадський голос», «Праця», «Діло», «Видавнича спілка». Дружив із Михайлом Драгомановим, Осипом Маковеєм, Володимиром Охримовичем, Іваном Франком та іншими передовими людьми того часу. В’ячеслав Будзиновський за підтримки Михайла Грушевського та Івана Франка створив Українську Націонал-демократичну партію, основною метою якої було утворення самостійної незалежної Української держави. Був послом до австрійського парламенту (1907, 1911 роки) від округу Бучач — Монастириська — Підгайці. Будзиновський залишив після себе величезний літературний доробок, написавши 33 історичні повісті, 29 економічно-політичних статей та 9 гумористичних творів. Проте це — лише мала дещиця того, чим В’ячеслав Будзиновський прислужився Україні. Його життєвий шлях та творчість не до кінця вивчені та осмислені українцями.
У селі Баворів також народилися відомі журналісти, краєзнавці, народознавці брати Степан та Володимир Слюзарі, Володимир Чубатий. Баворівська школа дала путівку в життя українським науковцям, публіцистам Володимиру Снітинському, Миколі Барні, Ілярію Пилипцю, Ярославу Процю, Ярославу Крупці, Зеновію-Михайлу Задорожному та десяткам інших. Тут побачив світ тепер уже ветеран місцевої журналістики, член НСЖУ, засновник, видавець та редактор газети «Кременецький вісник — С» Богдан Свіргун. Саме він роками виношував ідею створення музею журналістики, яка після невдалих спроб в інших містах була втілена у його рідному селі.
До експозиції музею увійшли банери з інформацією про перші українські газети, друковані та електронні засоби масової інформації Тернопілля, відомості про заслужених журналістів України, які живуть та працюють на теренах нашого краю, особисті речі відомих тернопільських журналістів, а також найдорожчий, зважаючи на час, експонат — газета «Діло», яка вийшла рівно 100 років тому.
«Звичайно, це лише перший крок до створення великого музею журналістики, — сказав, хвилюючись, Богдан Свіргун, — але слава Богу, що завдяки підтримці журналістів, меценатів, голови Великогаївської об’єднаної територіальної громади Олега Кохмана, старости сіл Баворів та Застав’я Надії Салабай, багатьох інших сподвижників ця справа нарешті зрушила з місця. Музей — частина комплексу, до якого з часом увійдуть історико-краєзнавчий музей та музей хліба. Планів та задумок дуже багато. Надіємось їх з часом втілити в життя…»
Музей освятили парохи Баворова, отці Микола та Василь. Священики благословили тих, хто працює та буде працювати над поповненням експозицій теперішнього та майбутнього музейного комплексу.
Жителів Великогаївської об’єднаної територіальної громади з вікопомною подією привітали голова Тернопільської районної ради Андрій Галайко, голова громади Олег Кохман, староста сіл Баворів та Застав’я Надія Салабай, журналісти Степан Слюзар, Михайло Ониськів, директор Тернопільського художнього музею Ігор Дуда, член НСЖУ Іван Сута, голова Тернопільського обласного літературно-просвітницького товариства ім. Б. Лепкого Богдан Кусень.
Святкову імпрезу провела майбутній журналіст, студентка Тернопільського НПУ ім. В. Гнатюка Христина Шайнюк. Приємною несподіванкою для присутніх стала з’ява крізь століття самого В’ячеслава Будзиновського, якого майстерно зіграв актор самодіяльної студії «Сузір’я» Іван Пельс.
Першу екскурсію експозиціями музею журналістики у Баворові здійснила краєзнавець, педагог Валентина Шпак.
Коментарі вимкнені.