У Тернопільському районі відкрили пам’ятник переселенцям, яких насильно виселили з Польщі

Голова всеукраїнського товариства «Лемківщина» Олександр Венгринович.

9 липня у селі Лозова, яке входить до Байковецької сільської ради об’єднаної територіальної громади, урочисто відкрили пам’ятник депортації лемків та жертвам тих подій. Освятили монумент шестеро священиків, які працють в громаді, та Василь Брегін – декан Великобірківський.

Автор пам’ятника — український скульптор, заслужений художник України Роман Вільгушинський. На плитах вказано лемківські села та імена переселенців звідти.

Того дня Байковецький сільський голова Анатолій Кулик вручив пам’ятні ордени жителям громади, які зазнали сумнозвісної депортації.

Лемки, які проживають у Лозовій, стверджують, що ніколи не забудуть, як під дулом автоматів їх змушували збирати речі і через кілька годин покинути домівку з усіма нажитками назавжди.

Операція “Вісла” полягала у примусовій депортації (виселенні) українців з Лемківщини, Посяння, Підляшшя і Холмщини на ті території у західній та північній частині польської держави, які до 1945 належали Німеччині. За даними польських джерел, всього було переселено 482 тис. осіб.
Фото з офіційного сайту Байковецької сільської ради.

Пам’ятний знак урочисто відкрили Байковецький сільський голова Анатолій Кулик та жителька села Лозова Ганна Крет.
Освятили пам’ятний знак отці Михайло Павко, Ігор Бойчук, Віталій Дзюба, Мирон Сачик, Мирослав Худяк, Андрій Яцюк та Василь Брегін – декан Великобірківський.
о. Василь Брегін – декан Великобірківський.

 

-1 thoughts on “У Тернопільському районі відкрили пам’ятник переселенцям, яких насильно виселили з Польщі

  • 11:05 | 12.07.2017 о 11:05
    Permalink

    Не розумiю. а ви що iх тут вбивали, коли iх до вас виселили? Про що йде мова? Якщо ви iх вбивали. то чим ви вiдрiзняетеся вiд eнкаведистiв? I для чого вам було iх вбивати? Наприклад. коли у моеi бабусi сестру з сiм”ею виселили у 1947 роцi в Архангельську область за те. що ii чоловiк побував у нiмецькому полонi. то вона, нинi вже покiйна, згадувала з теплотою мiсцевих жителiв архангельщини. що вони завжди iх безплатно пiдгодовували рибою, котру ловили в рiчцi i вiдносилися з великим спiвчуттям. А ви що тим переселенцям таке робили. що вони гинули. що аж тепер якiсь памятники iм ставити?

Коментарі вимкнені.