У цьому винні москалі, але ж у нас, на Тернопіллі, немає війни

Влітку цього року в нашому краї, як і по всій Україні та світі, небувала спека призвела до значного пониження рівня води у річках, в інших природних та штучних водоймах, а деякі з них взагалі висохли. Які наслідки глобального потепління в нашій області, як на них реагує світ і, зокрема, влада та активісти-природолюбці? Саме про це і йтиме мова далі.

Всесвітнє глобальне потепління

У зв’язку з відчутним глобальним потеплінням на планеті, лідери багатьох країн світу зібралися недавно на Всесвітньому кліматичному саміті в Парижі, який буде проходити до 11 грудня цього року. Вони спільно вирішують, як зменшити викиди в атмосферу Землі вуглекислого газу, щоб не допустити через це потепління на планеті вище, ніж на +2°С. На саміті був і Президент України Петро Порошенко, він привселюдно озвучив позицію нашої держави щодо цього шкідливого глобального процесу. Ця позиція виявилась досить дивною, так як і подібна позиція Росії. Оскільки офіційно не було озвучено вимог щодо того, яку «відправну точку» брати за відлік, наші керманичі чомусь узяли 1990 рік, коли працювали добре і на всю потужність більшість підприємств промисловості, від яких якраз і поступає найбільше вуглекислого газу в атмосферу. Нині ж із тих підприємств ефективно працює ледь третина, і так виходить, що Україна зменшила шкідливі викиди на 60% у порівнянні з іншими розвинутими країнами. Отже, ми такі собі молодці. Проте Європу і весь світ не вдалося ввести в оману.  Президент України посилався на війну на Сході й обіцяв(!), що коли відновиться територіальна цілісність держави, тоді вони переглянуть свої зобов’язання в цьому плані (але коли це буде, нікому й далі не відомо).

Та, незважаючи ні на що, вихід все-таки є: це переведення в Україні (так зроблено вже, наприклад, у Європі) всіх чи хоч би більшість потужностей на альтернативні види енергії. Кожному зрозуміло, чому цього не розпочали у нас робити до сьогодні, це ж дуже затратно і коштів ніде брати, хіба що знову з зубожілого народу. За визначенням, альтернативні джерела енергії — це будь-яке джерело енергії, яке є альтернативою викопному паливу.

Це поновлювані джерела, до яких належить енергія сонячного випромінювання, вітру, морів, річок, біомаси, теплоти Землі та вторинні енергетичні ресурси, які існують постійно або виникають періодично у довкіллі. На думку автора, дане визначення не зовсім точне, слід було б сформулювати так: це будь-яке джерело енергії, яке не шкодить природі та довкіллю. Чому так – читачу стане зрозуміло трішки згодом. Необхідно сказати-нагадати й таке: за часів Радянського Союзу всі його здобутки порівнювали з 1913 роком. От би зараз порівняти не лише здобутки України, а й усього світу з тим роком! Висновки з цього може зробити й кожна пересічна людина, а не лише вчені. Вони, як кажуть, на лице: планета забруднилася за століття з лишком у геометричній прогресії, і якщо так і надалі продовжуватиметься, то вже наступні покоління землян просто не зможуть існувати, не те що жити.

До чого призводить неправильне земле- і водокористування на фоні глобального потепління?

У нашій області, як і по всій Україні, у тривожні дзвони на сполох забили першими громадські природоохоронні організації, а не влада. Так лідер Чортківського екологічного гуманітарного об’єднання (ЕГО) «Зелений світ» Олександр Степаненко ще в кінці серпня цього року надіслав голові Тернопільської ОДА звернення щодо критичної ситуації у сфері водокористування на півдні нашої області. У цьому зверненні детально перераховано водойми, які зазнали найбільше збитків не лише від природних катаклізмів, а й від невмілого користування водними багатствами, землею, лісовими насадженнями, державними та приватними підприємствами. В ЕГО є багато фотопідтверджень та наукових висновків щодо цього.

Мешканці кожного району нашої області відчули на собі й побачили наяву результати літньої спеки. Найперше, у людей по селах частково або повністю почала зникати вода у колодязях, дрібні струмки, невеличкі річки, джерела зовсім повисихали, зникло й багато боліт з їхніми складними екосистемами, про значення боліт і вищеперерахованих природних вод кожен знає ще з природознавства 4-го класу. Також зменшилися або зникли підземні потоки води, зміліли середні та більші річки, їх рівень у різних місцях упав мінімум на 1 м, подекуди й більше, а у водосховищі Дністровської ГЕС – на цілі 7,5 м. Штучні водойми стали калюжами, підвищилась температура води, а у всіх цих водоймах були стабільні, багаторічно складені біосистеми з різноманітними іхтіофауною і флорою, які, можливо, і незворотно деградували в гірший бік. Та негативним наслідкам спеки «допомагали» раніше й роблять те нині багаторічна меліорація земель, неправильне ведення лісогосподарства (наприклад, великі вирубки дерев). Бездіяльність керівництва всіх РДА області, Державної екологічної інспекції в Тернопільській області у справах контролю за дотриманням орендарем та суміжними землекористувачами природоохоронного законодавства внесли свою частку в безлад по заходах щодо ліквідації наслідків природної аномальної спеки цього року. Правда, один захід у багатьох районах таки частково здійснювався, це економія технічної для підприємств і питної води для населення (у спекотні години доби закручувалися магістральні вентилі). Зрозуміло, лише таким одним заходом і в короткі терміни не вирішити глобальної проблеми, проте наша планета – це ж наша домівка, і нерозумно, навіть злочинно її нищити, адже нашим нащадкам може залишитися у спадщину лише розпечена пустеля.

До речі, держава недавно вирішила «допомогти» трьом західним областям – Тернопільській, Івано-Франківській і Чернівецькій – альтернативною енергією. Читачу все ж вирішувати, чи це все-таки альтернативна енергія чи ні. За даними прес-служби Тернопільської ОДА, нещодавно представники Тернопільської ОДА на чолі з першим заступником голови Іваном Крисаком взяли участь у нараді щодо підготовки проекту будівництва каскаду ГЕС на Верхньому Дністрі. Нарада відбулася у Новодністровську Чернівецької області.

Тернопільська делегація ознайомилась зі станом будівництва та експлуатації однієї з найбільших гідроакумулюючих електростанцій у Європі. Учасники наради обговорили, зокрема, ідею ПАТ «Укргідроенерго», найбільшої гідроенергогенеруючої компанії України, щодо побудови каскаду ГЕС на Дністрі потужністю 60 МВт кожна.

Ці новобудови плануються в тому числі й на території Національного заповідника «Дністровський каньйон», створення якого багато років домагалося ЕГО «Зелений світ» із Чорткова. Тож із встановленням цих ГЕС аборигенним видам риб, і не лише їм, прийдеться туго, більше того – на них можна поставити хрест, більшість із них просто зникнуть з лиця землі.

«Риба шукає, де глибше…»

Минулого місяця група ентузіастів-природолюбців з Тернополя побувала у триденній приватній експедиції берегами річок Серет та Дністер із зупинками біля водойм. У складі експедиції взяла участь і науковець Інна Гоч, кандидат біологічних наук, іхтіолог, яка співпрацює як експерт-іхтіолог з міжнародною природозахисною організацією WWF в Україні (Всесвітній фонд дикої природи). Якраз усім і впало в очі пониження рівня води у річках. На запитання, як впливає зменшення рівня води на флору і фауну річки, пані Інна Гоч відповіла: «По-перше, якщо на пологих ділянках берегів вода річки відійшла на 1-2,5 м, то це призвело до знищення нерестовищ риби, яких було і так небагато. По-друге, знищено місця нагулу риби, це переважно більш-менш рівні ділянки дна ріки. Кожен вид риб обирає місця для нагулу відповідно до своїх природних інстинктів (вони можуть бути із заростями водоростей або без них, з кам’янистим чи глиняним дном, піщаним, галькою чи валунами тощо). І якщо до весни наступного року рівень води не відновиться, то риба буде шукати нові місця, адже не дарма українська давня приказка говорить: «Риба шукає, де глибше, а людина – де краще». Але точно спрогнозувати, що відбудеться з іхтіофауною, тяжко, все ж будемо сподіватися на краще і всіляко допомагати рибі, наприклад, мудро, з науковим обґрунтуванням створюючи штучні нерестилища, відновлювати водно-болотні угіддя, які, наче губка, утримують вологу в місцях, де це можливо. Крім того, зникла прибережна, напівводяна, болотна рослинність через відсутність води й вологи, багато з представників цієї рослинності також були джерелом харчу для багатьох видів прісноводних риб». До цих слів слід додати, що, напевно, закони діалектики «те, що в одному місці віднялося, то в іншому стільки ж додалося” в живій природі діють не завжди.

Пані Інна розповіла й про інші проблеми наших водойм, а саме – про інвазійні види риб, які нещодавно з’явилися у наших річках (такі види, що здатні до експансії, які розповсюджуються природним шляхом або випадково людиною і становлять значну загрозу для місцевих видів). Так є інформація про появу сонячного окуня у річці Серет вище Тернополя, в Касперівцях на Дністрі, в річці Золота Липа. Це дуже гарна рибка з яскравим забарвленням, хижак і може принести  шкоду місцевим видам риб. Риби-вселенці не тільки прямо шкодять аборигенній рибі, знищуючи її ікру і малька, а й опосередковано конкурують з місцевими за місця нересту й нагулу, харчі, приносять з собою нові хвороби й паразити, що в багатьох випадках набагато сильніше впливає на місцеві види, ніж пряма дія.

Винні у всьому москалі?..

На сході України продовжується війна, і не відомо, скільки часу вона ще триватиме. Там нині не до екології, там знищується все, в тому числі й природа з флорою та фауною. Так, у цьому винні москалі, але ж у нас, на Тернопіллі, немає війни. То чому ж той безлад і вседозволеність перенеслися й до нас? В останні роки в нашому краї, тай, напевно, по всій країні, з’явилися такі собі «робін гуди» чи водні псевдо олонтери, які самовільно захоплюють «безхозні» водойми (типу водозбірників підприємств чи для зрошування полів тощо). Вони називають себе «сільськими громадами» і за зібрані поміж себе кошти (принаймні так говорять) зарибнюють водойми рибою, купленою на ринках чи невідомо де. Про хоч якісь елементарні наукові підходи до цього вони і близько не чули, не відомі їм і правила любительського та спортивного риболовства, вони постановили, що та чи інша водойма вже їхня і всіх «чужаків» виганяють звідти, часом застосовуючи нецензурну лексику і погрози фізичною розправою. Чому цього не бачать влада й державні природо- і рибоохоронні органи? Так невдовзі можна дійти і до «гуляй поля», «законно» захоплюючи майно громадян! У кожному районі області самовільно захоплених водойм є від 3-х до 15-ти і більше, поблизу них встановлено таблиці з написом про заборону ловлі риби, більше того – перекривають дороги до тих водойм і самовільно збирають так звані «добровільні внески».  Зрозуміло, що облрибінспекція є неефективною державною структурою через купу внутрішніх і зовнішніх проблем і сьогодні відживає вже своє.

В Україні створять рибний патруль та змінять правила рибальства

Саме про це заявив у кінці жовтня цього року голова Держрибагентства Ярема Ковалів, передає прес-служба Мінагрополітики. Нинішніх рибінспекторів має замінити рибний патруль – відбір кандидатів буде схожий на той, який проводять у нову поліцію. Зарплату новим рибним патрульним обіцяють підвищити з нинішніх 1,5 тис. грн. до 6 тис. грн. Нову структуру та пропозиції щодо навчання спеціалістів рибоохорони вже опрацьовують і пілотний проект рибного патруля планують запустити в Києві та області.

Естонія пообіцяла розглянути питання щодо можливості передати Україні програмне забезпечення, на платформі якого здійснюється електронне звітування про вилов водних біоресурсів промисловими суднами. “Крім того, Естонія готова забезпечити необхідне навчання нашим новим патрульним”, – зауважив пан Ковалів. Задля реформування рибного господарства запланували спростити процедуру передання ставків в оренду. “Наразі створюється міжвідомча робоча група. Плануємо на базі однієї з областей запустити пілотний проект. На ній зможемо протестувати спрощену систему передачі в оренду наших ставків. Сподіваємось, що до кінця цього року в нас буде єдиний електронний реєстр водойм у вигляді карти, відповідний проект схвалено на засіданні уряду. Кожен бажаючий зможе знайти детальну інформацію про необхідну йому водойму”, – уточнив пан Ковалів. Від нього ж прозвучало повідомлення, що незабаром аматорське рибальство в Україні зроблять платним.

Віктор Аверкієв (“Номер один”)