Візітівка Тернополя має вже понад 250 років
Між будинками № 1 і 3 на вулиці Листопадовій збереглася ровесниця Домініканського костьолу — 250-річна липа, діаметр якої сягає 110 см.
Як і нажеть пам’ятці, блія старої липи міститься інформаційна таблиця.
Тернопільська липа і ‘Старий Город’
Який вік Тернопільської липи не знають навіть старожили, але якщо радянська наука добросовісна, то в 1977 році нашій липі вже було понад 200-ті. (1977р) А дозволяє це нам припустити, що наша зелена панянка є єдиним і скромним залишком давнього парку – “Старого Городу”. До речі, найпершого парку в Тернополі. Все промовляє за тим, що то саме Потоцькі наказали такий створити приблизно у другій половині 18 століття. Завдяки карті Antona Posarelli з 1797 р. можемо легко зльокалізувати парковий комплекс на північний схід від замку-палацу [на карті він позначений літерою ‘е’], на узвишші: від “роддому” аж до ‘Ромашки’, а в ширині майже до сьогоднішньої вул. Листопадової, якраз там де і росте наше вікове дерево. Стає тепер зрозумілим, чому ‘Старий парк‘ закладений у 1860 бургомістром В. Мандлем, у кінці XIX ст. тернополяни називали ‘Новим Городом’.
200 років тому, по теперішній Замковій пробігала паркова алея, а правіше від ‘Старого Городу’ , на північ від костелу [на карті він позначений літерою ‘а’], також якісь клумби мали і отці Домінікани
Регулярність, дотримання симетрії і підпорядкування геометричним правилам, дозволяє припустити, що перший тернопільський парк був запланований як французький бароковий сад.
То що Тернопіль зазеленів ще 250 років тому, трішки змінює канони нашого уявлення про зовнішній вигляд міста, як на мене ‘Старий Город’ додававав йому елегантності і імпозантності… але і питання множаться: коли саме ‘Старий Город’ став загальнодоступною частиною міського простору і як його сприймали пересічні звичайні Тернополяни, чи були готові зацінити паркову естетику більше ніж вишеньки і груші нехай в маленьких та все таки у своїх садках під містом?
Коментарі вимкнені.