Як маленька українка писала лист Олегу Царьову та Олександру Єфремову

– Дідусю, – запитала онука, – а можна мені послати листа з добрими побажаннями нашим ворогам?
– Думаю, так, а кому б ти хотіла відправити лист?
– Олегу Царьову і Олександру Єфремову …
– Олегу Царьову і Олександру Єфремову ?! Але чому?
– Ну, – сказала дівчинка, – уяви собі: вони отримують лист від маленької дівчинки. Вони почнуть думати, що не все в світі такі погані … А потім, коли вони отримають ще кілька таких листів, то зрозуміють, що світ дійсно прекрасний, перестануть зрештою ховатися, і публічно визнають свої помилки.
– Дитинко, – сказав з розчуленням дідусь, – це – найпрекрасніше, що я коли-небудь чув …
– Я знаю, – відповіла внучка. – І коли вони перестануть ховатися, наші спецназівці пристрелять їх нафіг!