Як назвав Тернопіль його гість Василь Шкляр?

Щоб не випробовувати терпіння читачів, одразу відповім на питання заголовка: Василь Шкляр, будучи 18 квітня у Файному, назвав його “етнічно найчистішим містом України”.

Полотном майбутнього роману найвідомішого українського письменника буде Тернопільщина!

Останнім часом творчість Василя Шкляра стає все ближчою до Тернопілля: починаючи від “Чорного Ворона”, над яким письменник працював 13 років. Згідно з текстом цього роману, отаман Веремія вивозить кохану з немовлям закордон, потім за Збруч і супроводжує їх до Тернополя. У наступному романі “Маруся” автор підійшов до Тернопільщини ще ближче – один з головних героїв Осип Станімір – сотник родом з с. Ладичин Теребовлянського району. “Вперше зізнаюся перед тернополянами, адже ніколи не розповідаю про плани, – заінтригував Василь Шкляр тернопільську аудиторію, –герої мого чергового роману будуть з Тернопільщини. Уже завтра, 19 квітня, поїду на межу Теребовлянського і Тернопільського районів до річки Стрипи. Там віднайшов надзвичайно драматичну історію, яка і стане полотном майбутнього роману”.

Хто працює співавтором Василя Шкляра

– Понад усе у моїй творчості – інтерес читача, якого дуже люблю і сприймаю як співавтора, – сказав пан Василь. – Ніколи не “розжовую” і не “кладу в рот” зрозумілі істини. Мій читачмудрий, із загостреним почуттям людської та національної гідності, сам багато чого домислює.

Василь Шкляр і сам не сподівався, що роман “Маруся” увійде в читацький світ із динамікою “Чорного Ворона”. У перший тиждень продано 20 тис. примірників книги “Маруся”. “Я знав, що “Маруся” буде на першому місці, – прокоментував Василь Шкляр. – Однак здивувала друга позиція рейтингів – знову актуальний “Чорний Ворон”, який продається уже шостий рік”. Для порівняння, на третьому місті рейтингів продажу – “Адюльтер” Пауло Коельйо, на четвертому – Еріх Марія Ремарк, на п’ятому – Стівен Кінг. (аплодисменти – ред.).

За словами Василя Шкляра, багато хто, навіть історики, плутають героїнь Марусь, бо їх було кілька. Приміром, у Махна була Маруся Никифорова, Маруся Чорна жила на півдні України, загалом багато жінок брали собі це псевдо. Але справжньою, україноцентричною українською амазонкою, була Маруся без псевдо – Олександра Соколовська, яку сучасні дослідники уявляють могутньою жінкою, хоч насправді це було тендітне, 16-річне дівча, гімназистка Сашуня. Вона очолила тисячний загін повстанців – 300 кінних, 700 піших, серед яких були петлюрівські старшини, досвідчені вояки, які обрали отаманом юну дівчину. Причин для цього було кілька, найвиразніша – прізвище Соколовська. В Олександри було три брати Олекса, Дмитро і Василь– знамениті отамани, особливо Дмитро, – всі вони загинули одного року – 1919-го. Після смерті братів, Олександру Соколовську і обрали отаманшею. До того вона вже брала участь у боях, була зв’язковою, розвідницею. Дехто вважав її і відьмою.

Роман про сучасну українку-героїню Василь Шкляр писати не готовий. “На наших очах відбуваються події, які потребують осмислення з висоти часу, – сказав письменник. – Є жанри, якими зараз значно легше висвітлювати війну в Україні. Це, насамперед, мобільні жанри – поезія, новела, публіцистика. Найперше, ми повинні зафіксувати усі історичні факти на документальному рівні, не загубити жодного імені. Бо дивовижно, що у ХХІ столітті люди сотнями пропадають безвісти… А художні твори з’являться. Можливо, й сам зроблю одну таку річ”.

“Чорні Ворони вже є”

–Чи є серед сучасних українців Чорний Ворон?

– П’ять років тому я відповідав на це питання, що немає. Нас винищили, витоптали на генному рівні, але Чорні Ворони ось-ось з’являться. Не у Львові, не в Тернополі чи Івано-Франківську, а саме в Кривому Розі до мене підійшли молодики, один з яких сказав: “Ми прочитали “Чорного Ворона” – покажіть, де вмерти за Україну”. Згодом цих хлопців я зустрів на Майдані в Києві, потім вони пішли на війну. Той хлопчина, що запитував, де померти за Україну, вже став відомим художником, нещодавно подарував портрет Президенту Литви Далі Грибаускайте, яким вона вихвалялася перед телевізійними камерами. Чорні Ворони вже є.

–Мене іноді дивують псевдо сьогоднішніх вояків – Німець, Фріц, Ганс, –поділився спостереженнями пан Василь.– У батальйоні ОУН взагалі Ленін воює, однак його називають тепер Ленон, нібито за Beatles. Пригадую з історичнихджерел, якодного разу хлопець з УПА взяв собі псевдо Чорт. Сотенний йому тоді каже: “Чуєш, а якщо ти помреш і нам доведеться тебе ховати, і що, капелан буде казати: “Прийми, Боже, Чортову душу”?”(усміхається – ред.).

Дотепна цитата Василя Шкляра у Тернополі: “У кожному зросійщеному місті України є українська діаспора”.

Цінова політика книг Василя Шкляра дуже адекватна – від 40 грн. за примірник.

Ірина ЮРКО.

Фото автора.