Як споживати новини і зберегти здоровий глузд

З часу початку повномасштабного вторгнення українське суспільство живе новинами. І останнім часом все більше людей скаржиться на певне їх передозування. Що з цим робити, якщо для внутрішньої безпеки і комфорту нам все одно потрібно знати, що відбувається на фронті, в тилу та за кордоном?

Перш за все, давайте розберемось , що таке новини і з чим їх їдять (в тому сенсі, як їх правильно читати, щоб не стати жертвою ворожих інформаційно-психологічних спецоперацій – ІПСО).

Новиною є оперативне інформаційне повідомлення, що містить актуальну інформацію з певної сфери життя суспільства чи окремих його груп. Це окремий інформаційний жанр, який характеризує стислий формат та своєчасна подача. У журналістів стосовно своєчасності є таке жартівливе поняття, яке називається “фітіль”. Воно означає першість ЗМІ у подачі гарячої новини.

Не дивлячись на перегони масмедіа у поданні новин, вимоги до інформації у них жорсткі:

–          вона має бути достовірною, точною,

–          сумнівні деталі повинні підтверджуватися незалежними джерелами.

Це теоретично. На практиці ж тексти новин пишуть люди –  журналісти, блогери, користувачі соцмереж – безпосередні учасники подій. Жоден з них не убезпечений від помилок.

Редактори ЗМІ, приймаючи рішення, яку новину поставити на сайт, подати на екран, чи надрукувати у газеті,  обирають з різноманіття подій ті, які вони вважають доречними, цікавими для аудиторії, відповідають актуальним трендам, чи запитам суспільства.

Ті ж події, що становлять менший інтерес, – ігноруються. Так конкретні люди власною волею визначають, яка інформація для нас важливіша за іншу.  Ми – читачі/глядачі – підсвідомо сприймаємо послідовність пріоритетів, встановлену ЗМІ, як свою власну. Так медіа можуть керувати нашою увагою і маніпулювати нашою думкою.

Як вберегтися? Переглядаючи новини, чи читаючи їх, потрібно задавати собі питання:

–          Як це стосується мене особисто?

–          Чи дійсно це важлива інформація?

–          Чому вона важлива, в чому її користь?

Споживаючи новини, важливо вміти відділяти факти від емоцій, дійсні події від припущень і побажань, власне новину від оціночних суджень автора тексту. При цьому важливо розуміти, що новини – це повідомлення про те, що відбулось, або відбувається в реальності. Наміри політиків, заяви про майбутні події та кроки – це не новини.

Наприклад, заяви окремих дружніх до України політиків про наміри передати ЗСУ літаки F16 – на жаль, не є новинами. І їх не потрібно сприймати як такі.

Важливою ознакою професійної придатності журналістів є вміння відділяти факти від намірів і заяв і утримуватись від власних оціночних суджень при подачі тої чи іншої новини. А показником рівня майстерності – вміння і громадянська мужність подавати факти, не приховуючи, незалежно від того, кому вони вигідні.

Що є фактом? Ним можуть бути певні події, числа, дати, імена. Тобто все, що можна реально порахувати, побачити, виміряти. Факти можна брати з різних джерел:

–          спостерігати на власні очі (репортажі з місць подій);

–          інформаційних дайджестів органів влади, установ, служб;

–          архівних документів;

–          досліджень наукових установ та соціологічних інститутів;

–          статистичних даних;

–          пошукових систем;

–          свідчень людей – свідків чи безпосередніх учасників подій.

Головна ознака якісної новини – об’єктивність. Така новина не дає оцінки подіям, ні до чого не спонукає читача/глядача. Вона просто інформує, дозволяючи споживачеві самому робити висновки.

Як відрізнити новину?

–          Вона відповідає на питання: хто? що? коли? де?

–          На запитання як? чому? навіщо? відповідає оціночне судження журналіста.

Ось ще кілька підказок, які допоможуть вам відрізняти новини від інформаційного шуму і сміття:

–          факт існує незалежно від нашого бажання, незважаючи на наше ставлення до нього, думка ж – завжди суб’єктивна;

–          факт – це реальність, а думка, щоб стати реальністю, мусить спиратись на факти;

–          у думок завжди є автор, факт існує незалежно від того, розкажуть про нього, чи ні.

Треба розуміти, що ЗМІ дуже рідко бувають першоджерелами фактів. Найчастіше це – заяви, офіційні документи, брифінги, дослідження, прес-конференції тощо.

Інформаційні агенції тільки акумулюють інформацію з першоджерел, але навіть на цьому рівні вона вже набуває певного забарвлення і може бути упередженою. Адже агентства мають не тільки джерела інформування, а й джерела фінансування – приватні, або державні.

Але споживач на цьому рівні інформації ще не має. Вона виходить в ефір через “ретранслятори”: телеканали, інтернет-видання, газети, офіційні сторінки у соцмережах, – після того, як її профільтрують, доповнять судженнями, висновками, емоціями і видадуть в інформаційний простір.

Офіційні ретранслятори новин несуть відповідальність за їх достовірність. Як ви розумієте, соцмережі не є джерелом масової інформації і відповідальності за недостовірно подані новини в них ніхто не несе.

Що таке фактчекінг і як перевіряти новини на достовірність?

Фактчекінг – перевірка фактів на їх достовірність – нині модне слово. Нам траплялося багато порад, як убезпечити себе від ІПСО, що містили фактчекінг як головну міру безпеки. Однак, далеко не завжди споживачі новини мають таку змогу. Навіть найбільш просунуті знавці подій споживають новини з надійних на їх думку джерел без перевірки. Такі джерела – сайти, канали, сторінки – часто називають “білими”.

Чим більш неупереджено джерело подає новини, тим надійнішим воно є. Тому, просто уважно відслідковуючи оціночні судження журналістів, можна скласти власний рейтинг надійності ваших джерел.

Корисно також прослідкувати, як одну й ту ж новину подають різні джерела. Чим більше ЗМІ подають новину однаково – тим вища її достовірність.

Звертайте увагу на посилання. ЗМІ, що подають новини без посилання на першоджерело, підпадають під сумнів.

Перевіряти репутацію медіа – корисна звичка. Тут можуть допомогти рейтинги, особиста репутація працівників.

Журналіст – професія публічна, анонімний ресурс чи невідомий нікому за межами соціальної мережі «популярний блогер» не варті вашої уваги і вашого часу.

Всі ми прагнемо отримувати якісні й достовірні новини, особливо в умовах, коли на нашому інформаційному полі є такий підступний гравець, як російські спецслужби. Проте, треба розуміти, що, у випадку новин, якісні – зовсім не означає хороші, комфортні, такі, що відповідають нашим очікуванням. Головна задача новин – не заспокоювати, чи тішити, а бути правдою.

 

Публікація підготовлена в рамках суб-гранту проекту Re:Ukraine project за фінансової підтримки Європейського Союзу, що реалізується ГО «Інститут аналітики та адвокації». Її зміст є виключною відповідальністю суб-грантера проекту Re:Ukraine project ГО ВГО «Рушійна Сила» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

Джерело: Газета Діалог”, 5 травня 2023 року

Коментарі вимкнені.