Як за останні чотири роки змінилася незвичайна арт-галерея Тернополя “Бункермуз”

22 листопада у Тернополі відкрився оновлений мистецький центр “Бункермуз”. Як колись нікому непотрібний підвал змінився за останні чотири роки – читайте в публікації.

Мистецтво поза офіційними галереями у Тернополі тривалий час  було вимушене ховатися по закавулках. Одним із таких прихистків неформальної культури в 2009 році став справжній бункер – «Бункермуз», де бунтарі від мистецтва завзято боронилися від нападок критики. 22 листопада тернополян запросили на відкриття оновленого мистецького центру. Електрики та майстри на всі руки іще докручують останні гайки, підключають залишені кабелі, а скромний центральний дворик густо залюднюєтьсяохочими оцінити принади реставрованого «Бункермузу».

Екстер’єр

Місце зустрічі поціновувачам новаторських підходів у мистецтві – змінити не можна. Адреса та ж сама: італійський дворик на бульварі Шевченка, 1. Прохід із вулиці, що раніше відлякував сивочолих бабусь дикими графіті і – куди правди діти – брудом, зараз таємниче манить акуратною цегляною кладкою у мерехтінні свічей. Залюблені місцевими фотографами колони з каштанами, на жаль, не відчули на собі цілющої роботи штукатурів. Але територію «облагородили», прибравши будівельне сміття.

Простір

Внутрішні розміри «Бункермузу» суттєво збільшилися. Окрім двох залів, які були доступні відвідувачам раніше, з’явилися нові «повороти лабіринту»: власне сучасна галерея, ігрова зона для дітей, кілька залів ресторану.  З попередніми приміщеннями відбулися приємні трансформації. «Чорний зал» став двохярусним баром із місцем дитячого дозвілля, колишній виставковий зал – територією «лаундж» із затишним освітленням, зручними диванчиками, кріселками та столиками для приємних посиденьок за чашкою липового чаю.

Інтер’єр

На зміну сирим стінам постали червоно-коричневі поверхні із репродукціями епічних полотен,патч-ворком із персидських килимів. Оксамитова гардина, дзеркало на всю висоту і вигадливі люстри принесли трошки бароко у необлицьовані коридори галереї. Кудись зникло фортепіано, а разом із ним – розпачлива музика, яку створював своїми замерзлими пальцями тутешній волоцюга… Один із колишніх світильників залишився у «кімнатці з наливками», як її встигли прозвати гості закладу. Як спогад про цілком «андеграундне» минуле зостався і самотній знак на повороті зі сходів. (ФОТО!)

Замість старого дивана та шафки, яка, здається, бачила ще народження моєї бабусі, навколо – вдосталь крісел й ошатні серванти. Дивна гіпсова скульптура, котра любила «мандрувати» галереєю, поступилася місцем зручним і доречним вішалкам для одягу.

Можливо, металопластикові вікна – не найкращий функціональний елемент декору для старовинної будівлі. Але, коли робиться «щось», на «дещо» доводиться закривати очі.

Атмосфера

Разом із реставрацією змінилися не лише інтер’єри галереї, але й її атмосфера і дух. Почнемо із буквального: заклад позбавився дивовижно заміксованого аромату давнини. Зараз у «Бункермузі» можна спокійно і впевнено дихати та надихатися на творчість. Мистецький центр задовольнить відтепер смаки вишуканої публіки, а от чи залишиться він осередком неформальної культури?

При переході від темного до світлого зменшується контрастність, отож шокуючих речей, принаймі, на відкритті, ми не помітили.

Експозиція

На зміну творам протестантів від мистецтва галерею заповнили твори визнаного живого класика живопису Дмитра Стецька. Це перша виставка тернополянина у рідному місті! 70-літній творець залишається сучасним (у найкращому сенсі цього слова) митцем. 20 з лишком живописних робіт у авторській техніці (на полотні, на левкасі, камені) та стільки ж – скульптур навіюють асоціації з печерним розписом, сакральними фресками і середньовічними палімпсестами. Оглянути виставку «Вітрила часу» можна до 6 грудня. 

Публіка

Гостей багато, як ніколи. Обійшлося без офіційних осіб. Зате зграйки художників кружляли то тут, то там, студенти з повними альбомами ескізів і безконечний потік вітань винуватцю свята від родичів, друзів, знайомих, знайомихзнайомих, котрих – ціле місто. Найщасливішим відвідувачам поталанило отримати шарж на себе від знаного майстра пензля Миколи Дмітруха. Надмір ексцентричні особи настільки занурилися у власне «Я», що їх навіть не було помітно в коридорах галереї.

Частування

Тепер замерзлі від любові до прекрасного відвідувачі «Бункермузу» можуть розраховувати не лише на скромний «каркаде», до їх послуг – оновлене меню, широкий асортимент алкогольних напоїв та приязний персонал.

Дозвілля

Після відкриття у закладі діятимуть різноманітні мистецькі ініціативи, зокрема у барі буде жити сучасна танцювальна електронна музика. З «Кози» до «Бункермузу» переміщуються успішні тернопільські house/techno вечірки – Kontrast! Вже вчора о 20:00 відбувся поетично-музичний перфоманс від поважного українського літератора Григорія Семенчука під назвою «Напівфабрикат». Дійство супроводжувалося звуками і глюками від тернопільської експериментальної команди Subprodukt.

Новий богемний центр намагається поєднати у собі шарм класики та енергію сучасності й стати домінантою культурного простору нашого міста. З таким вдалим початком маємо надію, що музи не покидатимуть ані митців, ані своєї реставрованої домівки. Вона ж, сподіватимемося, ніколи не залишиться без уваги зацікавлених візитерів.

Марія Богданович, Тернопільська липа