Забудова стадіону на Злуки законна, але тернополяни проти. Всі сторони

• Конфлікт навколо стадіону на вулиці Злуки набирає обертів. Цей стадіон площею майже три гектари був зведений ще у 70-тих роках минулого століття одним із колишніх промислових гігантів України – Тернопільським бавовняно-прядильним комбінатом. До сьогодні він залишається єдиним місцем для спортивних занять у цьому мікрорайоні. Мешканці прилеглих будинків проти його забудови, однак згідно документів вона здійснюється законно.

Першим згадав про цю територію ще на початку березня депутат тернопільської міської ради Богдан Попадин, який звернувся до міського голови Тернополя Сергія Надала з пропозицією щодо відновлення діяльності колишнього стадіону «Текстильник», розташованого за гуртожитками ВАТ «Текстерно», діяльність котрого, за словами депутата, матиме велике виховне і культурне значення для тернополян різного віку.

– Відновлення діяльності стадіону не потребуватиме коштів з міського бюджету, оскільки сміття (відвали землі, залишки дерев та їх пеньків тощо), що утворилося від риття котловану ПП Матла при будівництві багатоповерхового будинку на просп. Злуки, 3-А, зобов’язаний вивезти виконавець будівельних робіт, а решту благоустрою запущеного стадіону – встановлення воріт, відновлення покриття поля та бігової доріжки, лавок для глядачів бере на себе головний інженер ПП „Тернопількомсервіс” (колишній ЖЕК) Володимир Байгер, який зобов’язується організувати акумуляцію коштів, матеріалів та жителів прилеглих гуртожитків для здійснення відповідних робіт з благоустрою стадіону, – зауважив Богдан Попадин.

• 25 березня на стадіоні почався рух. А саме, почали встановлювати паркан. Люди почали бити на сполох.

Як розповідає депутат тернопільської міської ради Петро Ландяк, підготовчі роботи до забудови стадіону розпочав забудівник «Матла», а сприяє Ольга Білоус – професор Технічного університету, колишня власниця Інституту економіки і підприємництва.
«Рішення на забудову дали виконавчі комітети Романа Заставного, а підтвердили цю забудову при Надалу», – каже він.
За словами депутат, ще 4 вересня 2013 року теперішній міськвиконком вносить зміни до містобудівних умов і збільшує граничну висоту будівлі з 27 м до 37 (дозволяє будувати замість 5-ти – 9-ти поверхові будинки).
«Для багатьох рішення 2009 року було невідомим і тому я надіслав депутатський запит на адресу управління містобудування архітектури та кадастру з проханням надати мені для ознайомлення інформацію щодо детального плану забудови даної земельної ділянки. Мені відповіли, що інформація щодо детального плану забудови на проспекті Злуки в управлінні містобудування, архітектури та кадастру відсутня. Постає питання: яким чином влада попередня і теперішня приймають, що явно суперечать законодавству України?», – запитує Петро Ландяк.
«В 2009 році “Дніпромісто”, розроблявши генплан міста Тернополя, вніс цю земельну ділянку під розбудову міста. Петро Ландяк або керується старими картами або хоче видати бажане за дійсне. На рахунок висоти знову неправда», – так прокоментував слова депутата директор будівельної компанії Андрій Матла.

• 29 березня мешканці прилеглих до стадіону протестували під міською радою проти забудови стадіону.

– Ми не погоджуємось з тим, що наш міський стадіон «Текстерно» фактично перетворюється на об’єкт житлового будівництва і на місці стадіону, в якому б він стані не був, буде збудовано 6 9-поверхових, зараз вже 11-поверховий збудований, житлових будинків, – розповівмешканець буд. №15 на вул. Злуки у Тернополі Андрій Ткаченко.

Хоча стадіон занедбаний, на ньому, кажуть тернополяни, граються їхні діти, займається молодь. Та й загалом, аргументують, подібних місць, в місті практично не лишилось.

– В нас фактично забудований стадіон комбайнового заводу, почалося будівництво біля 4 училища, в нас першість міста по футболу проходить на полях села Петриків Тернопільського р-ну…. Лишився один єдиний стадіон, – розказує Андрій Ткаченко.

• Як розповіла «Погляду» колишня власниця Інституту економіки і підприємництва Ольга Білоус, в кінці 1997 року цей стадіон належав «Текстерно», які платили за користування 1 гривню.

«Згодом місто встановило оплату за оренду, а «Текстерно» не мало, чим платити, тому стадіон передали Інституту економіки і підприємництва, в якому я була директором.», – розповідає пані Ольга.
Згідно заключеного договору, земельна ділянка передається в оренду для будівництва групи житлових будинків з вбудовано-прибудованами закладами спортивного призначення та відкритими спорудами загального користування.
У 2009 році до групи власників ввійшла ПП «Матла».

• Як розповідає «Погляду» директор будівельної компанії Андрій Матла, Інститут економіки і підприємництва мав на той час великі борги, тому вони шукали інвестора.

Вони оплатили всі борги та отримало корпоративні права на ділянку.
Андрій Матла також розповів, чому ділянку почали обгороджувати.
«Зараз наші робочі зводять огорожу на частині ділянки, яку ми орендуємо згідно договору уже понад 10 років. На цій ділянці можна  знайти будь що. Від шприців до бульбуляторів, побиті пляшки з горілки. Частина ділянки заросла. Постійно до нас звертаються із санстанції, з інших служб, щоб ми утримували в чистоті цю ділянку. Тому було прийняте рішення лише обгородити цю територію. Зараз ми щомісячно платимо 10 тисяч гривень оренди за цю ділянку. А фактично з травня місяця будемо платити приблизно 20 тисяч в місяць. Всі ці роки ми платили кошти в бюджет міста», – розповідає чоловік.

Один будинок там вже збудований. За словами Андрія Матли, 70% займають приміщення спортивно-оздоровчого характеру, а 30% – торгівля з спортивним інвентарем.
«Тобто, все робиться з метою збільшення кількості спортивних та оздоровчих закладів для тернополян. Там є одне поле для міні-футболу і спроектовано дві волейбольні площадки. Крім спортивних приміщень ще є у проекті дитячий садочок. Але на сьогодні ПП «Матла» нічого не планує там будувати», – каже пан Андрій.
Поки там нічого має, тернополяни можуть там грати футбол та відпочивати, але без розведення вогнищ, каже директор ПП «Матла».

• Запитали ми у забудовника, чи він знає, хто почав збирати підписи проти будівництва та хто за цим стоїть.

«25 травня в Україні вибори. Зараз кожна політична партія, чи кожен політичний діяч хоче дешевого піару. А коли не має нічого показати людям, що вже зроблено, то треба зробити піар з того, чого не має. От вони тим і займаються», – розповідає Андрій Матла.

• А вчора, 31 березня, у міській раді зібралися представники усіх сторін, аби вирішити долю стадіону. Орендарі, забудовник, архітектор, представники міської ради та небайдужі тернополяни сіли у форматі круглого столу з’ясовували, як стадіон перетворився на будівельний майданчик і що можна зробити для того, аби мешканці Сонячного мали де займатися спортом.

«Текстерно» безкоштовно користувалося стадіоном до 2002 року. Коли ж постало питання платити за нього, то керівник цього підприємства передала цю землю нам, розповідає колишній ректор ПВНЗ “Інститут економіки і підприємництва” Ольга Біловус. – Ми почали платити доволі значну орендну плату і прибирати цю територію. Варто зазначити, що ця земля була нам віддана під будівництво спортивного комплексу. Планувалось мале футбольне поле 60 на 90 метрів, комплексна площадка волейбольно-баскетбольна, і там була бадмінтон на площадка, а ми планували тенісні корти. Всі ці об’єкти були б закриті і передбачені лише для студентів нашого вишу.
На початку 2009 року акредитацію, ліцензію і студентів разом з викладачами передали Тернопільському національному технічному університету.
“Однак на той час у нас були фінансові проблеми – валютні кредити, потрібно було віддати плату за навчання студентам, зарплатню викладачам, – розповідає пані Ольга. – Тому ми шукали структуру, яка могла б отримати від нас корпоративні права. У 2009 році ми почали вести переговори з ПП «Матла». Оскільки ми розуміли, що ніхто вже не буде там будувати спортивний комплекс, звернулися до міської ради з проханням змінити цільове використання землі. Натомість нам сказали, що є генплан міста, який розробляв Дніпромісто. Тож, щоб внести зміни, потрібно звертатися туди. З цим підприємством ми погодили зміни і дійшли згоди, що на території стадіону, окрім забудов, буде велика кількість спортивних площадок для громадського користування. Це містобудівельне обґрунтування ми затвердили у міській раді. Наприкінці жовтня 2009 року ми отримали містобудівні умови та обмеження. Лише у листопаді передали корпоративні права ПП «Матла». Все це було законно. Рішення ми опублікували в пресі. Ми нічого не приховували і робили все відкрито”.

Михайло Матла каже, що він працює згідно чинного законодавства і не розуміє, в чому його вина. Архітектор забудовника розповідає, що 7 спортивних майданчиків дійсно будуть на території стадіону, а також п’ять будинків.

• Натомість мешканці прилеглих до стадіону будинків не хочуть, аби місце їх відпочинку забудовували. Від чиновників вимагають залишити стадіон громаді міста. А також, по перше, до 4 квітня знести аварійну, на їх думку, бетонну стіну, якою підприємець обгороджує стадіон. Припинити будівництво до 14 квітня. Розірвати договір оренди з ПВНЗ “Інститут економіки і підприємництва” до 5 травня та віддати стадіон громаді міста
• Аби врегулювати конфлікт, вивчити документи і знайти вихід з цієї ситуації, міська влада, забудовник, юристи та архітектор та мешканці вулиці Злуки думатимуть тиждень. Будівництво на цей час заморозять, а бетонну стіну в небезпечних ділянках укріплять. Наступного разу усі зустрінуться у середу, 9 квітня, і спробують прийняти рішення, яке задовольнить усі сторони.

Міський голова Сергій Надал пообіцяв ініціативній групі мешканців, що будівельні роботи проводитися не будуть. Натомість, шукатимуть шляхи спорудити замість семи майданчиків один повноцінний універсальний стадіон.

• Коментарі тернополян:

Андрій Будзінський:
Всі дуже гарно і креативно мислять краще б те, краще б інше і тд… новий Дубаі – це свичайно круто, але в Тернополі поверхи мають обмеження, бо грунт м’який і має максимальні допуски по навантаженню, щоб через 10 років 20 поверхівка не стала пізанською вежею! Що до забудови, то це правильно, хай краще буде пару будинків з якою не якою інфраструктурою, ніж так званий “стадіон” з метровими зарослями і спортмменами по літрболу.  Насправді хіба так приємно дивитися на то сміттєезвалище?
Пан Олег (прізвище відоме редакції):
До мене недавно прийшла дитина в камуфляжі з нашивкою УНСО. Збирав підписи проти будівництва на території “стадіону” що за Текстерно. Я питаю у нього, а яке раптом діло стало УНСО до цього “стадіону” і взагалі, яке раптом комусь стало діло до цього “стадіону”?! Коли там діти ріжуть ноги до розбитих пляшок і підбирають наркоманські шприци, то до цього нікому діла немає. А коли підприємець отримав дозвіл будувати там житло із розвиненоною інфраструктурою то чомусь раптом УНСО цим зацікавилось… На жаль списку за будівництво у нього не було…(Я своїй дитині під страхом ремня забороняю ходити на цей пустир-“стадіон”.

Анжеліка Бондаренко:
Я в шоці. Я живу відразу біля нього, і ходили збирали підписи проти його забудівлі. Я думаю, що підписів там назбиралося вдосталь. Не розумію , чому зараз мало хто поважає думку народу, а тим більше тих людей,які відразу живуть біля цього стадіону..
Мар’яна Квасінська:
Навчаючись, я там неодноразово здавала спортивні нормативи, там було лише купа сміття, шприців, пляшок. Нехай краще збудують щось нормальне, та корисне.
Тетяна Мугер:
Мої вікна виходять якраз на стадіон і кожного вечора там якісь крики і спати не дають… Не говорячи вже про малих дітей, які на то всьо дивляться!
Головний інженер ПП „Тернопількомсервіс” Володимир Байгер:
– Я проживаю у цьому районі, і мене серце болить дивитися на те, що нині там твориться. На місці баскетбольного майданчика та турніків проводяться будівельні роботи, інша частина території, вже можна говорити колишнього спортивного комплексу, вкрай запущена. Але поки ще всього не знищено, можна хоч невелику частину зберегти. Скажімо, прибрати і переорати футбольне поле, відновити волейбольні майданчики, загородити територію та у перспективі можна навіть зробити критий спортивний майданчик, щоб там займалися цілий рік не лише діти даного мікрорайону, а й усього міста .
Для пана Володимира втілення даного проекту – це не міфічна ідея. Він, як голова двох ОССБ, головний інженер тамтешнього ЖЕКу спілкуються з багатьма жителями і не від одного чули, що було б непогано привести цю територію в порядок. Більше того, жителі навіть самі готові вийти на так званий суботник, щоб прибрати територію стадіону.
– Ми не хочемо отримати стадіон у власність, як може хтось подумає, нехай він залишиться у комунальній власності міста, натомість ЖЕКу можна було б його передати на баланс, відповідно працівники комунального підприємства доглядали б за ним. А то настане потеплінні і там знову будуть п’янки-гулянки, – зазначив головний інженер ЖЕКу.

Сподіваємось, що всім сторонам вистачить мудрості, аби прийняти правильне рішення.

Використані матеріали Номер Один, ТВ-4.