Знайдені документи УПА на Тернопільщині передали у архів

Новознайдені документи УПА предав Державному архіву Тернопільської області громадський діяч і дисидент, який за радянських часів у 1973 році підняв у Чорткові синьо-жовтий прапор, Володимир Мармус. Документи були знайдені цієї осені в Білецькому лісі на Чортківщині.

Знайдене неглибоко під землею у сумному стані, бо бідон, що мав зберегти архіви для нащадків, виявився дірявим, розповідає Володимир Мармус.

Володимир Мармус, громадський діяч: “Так десь сантиметрів 15 показалася ця кришка бідона. Збили ми її і бачимо повний бідон води. Туди запустив руку. Представте собі, то таке, яби десь якісь лахи, матерію замочив і вона так. І то так легенько витягнули, в пакети і забрали”.

Далі ці документи сушили вдома. Дещо все-таки вдалося прочитати.

Володимир Мармус, громадський діяч: “Вияслено список людей, які загинули в період з 39 по 46 рік. І описується коротка автобіографія кожного з тих людей. Там дуже було описано так конкретно: в якому відділі, бо там навіть є назви тих кущів -кущ “Діброва”, кущ “Польава”. І давалось його прізвище, псевдо, рік народження, професія, яку він там посаду займав, навіть рід зброї, яку він носив. По селах, де дається, то в основному Теребовлянський і Гусятинський район, мається на увазі, що то міг бути окружний провід ОУН чи УПА того регіону”.

Знайдені політичні брошури, спрямовані на виховання патріотизму українців, актуальні і сьогодні, каже Володимир Мармус. А ще серед знайдених документів виявилися навіть гроші часів Української народної республіки. Все старанно, наскільки це взагалі можливо, висушено і потребує ретельного збереження і вивчення. Володимир Мармус не приховує, що передавати знахідку у Державний архів йому трохи шкода, та фахівці реставрують документи краще.

Володимир Мармус, громадський діяч: “В якійсь мірі шкода, бо я ще просився в директора, а може, я ще трошки попрацюю, хоч воно вже там дома надоїло дружині, бо то ті порохи, і воно каждий раз щось втрачається, якась частинка. Я його в файлики зложив, но воно облітає вьо. Треба його в якомусь стані зберігати”.

І збережемо, і опрацюємо, кажуть архівісти, бо так і треба вчиняти зі знайденими документами: в якому б стані вони не були, – приносити в Державний архів.

Людмила Волоцюга, начальник відділу зберігання, обліку та довідкового апарату Державного архіву Тернопільської області: “До нас багато потрапляє документів, що в сумному, як ви кажете, стані, але в нас є працівники відділу реставрації, в яких золоті руки і які прекрасно вміють справлятись, і вони їх буквально дійсно повертають з того світу, повертають до життя і роблять все можливе, щоб могли користуватися ними і працівники архіву, і дослідники  було легше працювати”.

ТВ-4.

Коментарі вимкнені.