На півночі Донеччини і Луганщини так званих ДНР і ЛНР ніколи не було!

Вода охолонЯ. Так говорять місцеві селяни на півночі Луганщини, коли вода вистигає. Місцеві люди доброзичливо ставляться до наших бійців. Про воду, яка вистигає – це був приготований душ для хлопців і люди переживали, щоб хлопці встигли помитися. Душ простенький надворі, кабінка зроблена з дерева і пластиковий бак нагорі. Не може бути і мови про те, щоб віддати повністю Луганську і Донецьку області путінським сепаратистам. На півночі Донеччини і Луганщини так званих ДНР і ЛНР ніколи не було. Це – нормальна, питома Україна. Люди розмовляють на місцевому діалекті, на суржику.
Лінія фронту зараз проходить по річці Сіверський Донець. Попри розмови про перемир’я продовжуються артилерійські обстріли міста Щастя та інших населених пунктів. Обстрілюють також танками, які заходять в села, які прилягають до Сіверського Донця. Втрати з нашої сторони вищі, ніж офіційно повідомляється.
В ідеалі ми мали б відновити законну українську владу на всіх тимчасово втрачених територіях. Розумію, що зробити це дуже складно, але і обманювати себе та когось також негоже. До сих пір у наших бійців немає противника, навіть умовного. Після обстрілів в офіційних рапортах слово «противник» не фігурує. Офіційна формула – обстріляно невідомими особами. Треба визначатися: або туди, або сюди. Іде реальна війна і треба її називати війною, і вести відповідними засобами. Наша армія не надто сильна, але треба зробити все, щоб стягнути всі її ресурси: технічні і людські.
12 батальйон зараз завершує перегрупування і переукомплектування і готується до виконання завдань ближче до лінії фронту у визначених місцях. Слава Україні!

Володимир Кухар