Краплена колода нового «наглядача»

Час від часу, застійне болото політичного життя Тернопільщини потрясають звістки про нові відставки-призначення керівників, як не управлінь та відділів ОДА, то районних держадміністрацій. Ще на початках – це було зрозумілим. Прийшла нова політична сила у владу і такі перестановки були логічними. Хоча і тоді викликали чимало запитань. А все тому, що так званий політико-адміністративний пул не виблискує особливим розмаїттям. Мінялися політичні сили при владі, а разом з ними і вподобання нашого політичного бомонду. Деякі з особливо вправних встигли побувати за цей короткий час чи не у всіх політичних партіях, які, бодай краєчком своїм торкнулися владного олімпу.

Одні, крутились мов флюгер на даху будинку й чуйно вловлювали навіть натяк на зміну вітрової обстановки. Інші нагадували буї прикріплені потужними якорями до дна морського і, ніби нехотячи, зі скрипом і скреготом віддавалися волі течії. Інколи, щоправда, зриваючись з якоря, попадали на стрімнину, а потім пропадали у відкритому бурхливому морі.

Не виняток й нещодавні кадрові рішення. Одному з відставлених очільників не допомогло навіть те, що на останніх місцевих виборах грудьми прокладав дорогу Партії регіонів у районну раду. А до того був активістом Народного Руху, Нашої України, Єдиного центру. Можливо й ще чогось, але хіба все згадаєш?

Другий відставлений – більш послідовний. Просто не всі розуміють логіку політичної сили, до якої він належить. Гордий, досвідчений керманич водить її після розвалу Руху, як Мойсей юдеїв, та все чомусь манівцями і манівцями. При цьому не забуваючи про вигоди, як для себе, так і для своїх спонсорів. Тому, саме у цій відставці я більше здивований. Хіба, ще переграють, але на те не виглядає.

Нове обласне начальство робить елементарну зачистку районів, позбавляючись від хитких елементів, до того ж не ним поставлених.

А хто прийде? Вибір – невеликий. Та сама засалена краплена колода з, до оскоми, знайомими обличчями. Та й то правда. Де інших взяти? Макіївка ж не гумова. Можна, звичайно, з-за Збруча кадри підтягнути чи давно перевірені комсомольськими тривожними буднями реанімувати? От повернеться з Києва – побачимо.

Тут чигає й інша небезпека. Аналізуючи події у Верховній Раді, плідний процес її «тушкування», з’являються нотки тривоги за майбутнє самого нового очільника. «Золота акція» литвинівців, на повірку, вже й не така золота, хоч і жовта. І ті двадцять «багнетів», вже й не багнети зовсім, а, прости Господи, кулі з тієї жовтої субстанції. Коли стане питання торгів, здасть їх всіх Володимир Михайлович з патрохами і не задумається, аби тільки самому у нинішньому кріслі втриматись. Так, що все вилами по воді писане.

Тим часом, змащуються флюгери, щоб ще вправніше крутитись, драються ланци і якоря, щоб тішили око «наглядача», підфарбовуються буї. А так – взагалі, святе місце – пустим не буває. Знайдеться кому порулити, аби тільки кермо доручили.

Олег Мартинюк