Проблема в собаках, або хто отримує стусани?

–         Гар-гар-гар

–         Гарррр-гарррр

Так часто виглядає наше спілкування. Читаю коментарі у блогах, на сайтах, в соцмережах – всюди подібне. Під різними ніками та іменами – купа бруду, критики, повчань, заперечень. Отак, ще хвилину тому людина когось хвалила, а тепер, часто заховавшись під ніком, просто гаркає і відгавкує.

Бурчання продавців у магазинах, хамство в державних установах, непорозуміння і критика на роботі. Часто виходиш з дому у доброму гуморі, зустрічаєшся з одним хамством, іншим – і сам починаєш гаркати. І от цікаво, у всіх є та темна сторона, яка спонукає щодня виливати тонни негативу?

Артем Чапай, який на мотоциклі об’їздив Україну, спілкувався з десятками українців, у своїй останній книжці писав про те, що людська поведінка щодо нас, є дзеркальним відображенням нашої власної. Хлопець стверджує, якщо ти в доброму гуморі, то тобі трапляються такі ж люди. А коли, навіть в транспорті, ти когось штовхаєш, то і сам отримуєш стусани.

Якось на ефір, коли відбувалась розмова з міським головою, зателефонував слухач, який казав про те, що бездомних псів треба постріляти.

–         Мене вже пару разів кусали, я їх копав, але вони мене покусали – кричить в ефірі чоловік. – Ото вчора йду, бачу псів, то почав кидати в них пластиковими пляшками, а вони давай гарчати до мене. Тому тих псів треба  повистрілювати.

Хм, ну якби мене копали, то я теж би покусала, думаю. І гарчала б, якби кинули у мене пляшкою. Нічого дивного.  Сама ходжу біля тих собак, часом їх годую,  жодного разу на мене не гавкали. Але чоловік впевнений, що проблема не в ньому, а в собаках.

Зоряна Биндас