Музична освіта на Кременеччині під загрозою

На питання, чи будуть навчатися діти із сільської місцевості у Кременецькій школі мистецтв імені Вериківського за новими тарифами, не вдалося отримати однозначної відповіді на зустрічі із міською та районною владою цього понеділка.

Нагадаємо, що попередньо виконавчий комітет міської ради встановив із нового навчального року рекордну плату за навчання. За місяць батьки дітей, котрі проживають у сільській місцевості, повинні сплатити 1130 гривень.

Чи не всі батьки, представники із “списку сільських дітей” зібралися у сесійній залі районної ради наприкінці робочого дня, аби почути про реальні підстави для збільшення оплати і причини поділу дітей на міських та сільських. На сьогоднішній день, дітей, котрі мають навчатися за новими тарифами є 153. До їх числа входять навіть учні із сусідніх районів Дубнівського та Шумського.

У цифрах це виглядає так: Білокриниця — 28, Млинівці — 19, Чугалі — 10, Тетильківці — 4, Сапанів — 15, Бережці — 11, Підлісці — 13, Миколаївка Дубенський район — 3, Колосова — 3, Кімната — 4, Людвищі Шумський район — 5, Плоске — 1, Стіжок — 2, Дубно — 1, Шепетин — 5, Смига — 2, Града — 7, Кушлин — 2, Угорськ —  1, Іква — 2, Куликів — 1, Мартинівка Дубенського району — 5, Гаї — 3, Хотівка — 1, Бонівка — 3, Загайці — 1.

Всього у Кременецькій школі мистецтв на сьогодні навчається 352 дитини.

Директор школи Михайло Заник зазначив, що Кременецька школа мистецтв є однією з кращих шкіл в області. Входить в десятку кращих і за результатами учнівських досягнень. Ситуація ж з фінансуванням суттєво погіршилась, коли навчальний заклад передали на баланс міста.

“З 2016 року ми є Кременецькою школою мистецтв, міського відділу культури. А сьогодні нам пропонують взяти до уваги проект рішення виконкому, який планують винести на розгляд сесії міськради із такими критичними нормативами”, — каже Михайло Заник.

Дирекція школи запропонувала затвердити ці нормативи, розраховані на одного учня та укласти договори терміном до 1 жовтня 2018 року.

Таким чином, передбачають встановити, що послуги для дітей можуть надаватися безкоштовно із збереженням батьківської плати лише за наявності угоди територіальною громадою. А в разі відсутності угоди, батьки мають право самостійно їх оплачувати, виходячи з нормативу, який вказаний.

“1130 гривень, таку суму обчислили, виходячи із кількості учнів та видатків. То ж ми змушені попередити про це батьків дітей, котрі оформлятимуть їх на навчання із нового навчального року”, — каже Михайло Заник.

Додає, що це є лише проект рішення, але якщо сесія міської ради його розгляне і прийме, то з першого вересня у скрутній ситуації опиняться всі.

“Ми повинні знайти варіанти рішення такої проблеми. І переконливо просимо не руйнувати те, що ми маємо”, — зазначає директор закладу.

Міський голова Олексій Ковальчук зауважив, що ця проблема не нова і кожна громада на сьогодні рахує свій бюджет. До того ж додав, що це питання буде на часі, адже є й інше — створення територіальних громад.

“Коли будуть створені територіальні громади, кожен змушений буде платити за своє. Я не готовий сьогодні дискутувати. Ситуація складна, але не критична. А є й інший момент. Ті розрахунки, які нам довели на рівні держави і визначили відповідну формулу для навчання, відносяться безпосередньо і до музичної школи. А це все питання коштів”.

Також міський голова додав, що не варто в питанні недофінансування розраховувати лише на те, що додасть держава.

“Можна було провести ревізію і розглянути свої фінансові перспективи. А ви розраховуєте, що дофінансують. Тому я хочу і ваше бачення”, — додав Олексій Ковальчук.

Мер зауважив, що до нього не зверталися попередньо, як до міського голови і не пропонували якихось кроків, коли питання, як він висловився, “стало руба”.

Коштів на дофінансування учнів із сільської місцевості немає і у сільських радах. Олексій Ковальчук повідомив, що міська рада запропонувала сільським радам розглянути такі пропозиції. Надіслали листи, аби вони дали свою інформацію.

“Всі чітко написали, що вони не в змозі фінансувати даних дітей в даній пропорції тому що не мають бюджету”, — каже міський голова.

Батьки, що прийшли на зустріч із владою, категорично не бажали слухати жодних фінансових мотивацій щодо рішення про збільшення плати. Натомість мали свої аргументи, чому не варто ділити дітей на міських і сільських.

Житель Сапанова: “Коли я заправляю своє авто в Кременці, ходжу в місцеві магазини, то податки йдуть в бюджет Кременця, чому моя дитина не може навчатися у цій школі? Сільські жителі теж сприяють наповненню міського  бюджету”.

Від представників громад інших районів, діти котрих навчаються у Кременці запропонували і свій варіант співпраці.

“А чи готове місто Кременець заключити із Смизькою громадою аналогічний договір на те, щоб профінансувати Кременецьких дітей, котрі займаються футболом у Смизі?”, — цікавився смижчанин Юрій Свередюк.

Міський голова своєю чергою зазначив, що такий варіант теж можливий.

“Додам лише, що не було такого буму раніше із ситуацією, яка зараз складається  з освітою”.

Лунали вигуки із зали про те, що з цього починається геноцид і знищення “цвіту наці”, і це в той час, коли українців нищить агресор на сході.

Інші висловлювали хвилювання стосовно того, що невдовзі й зовсім закриють музичну школу.

“Завтра батьки не зможуть заплатити за навчання. Діти не підуть вчитися, вчителів скоротять, само собою вирішиться питання п’яти мільйонів, яких мають додати на ремонт школи”.

Пропонував міський голова й інше рішення проблемного питання. Аби дітей навчали музиці безпосередньо на селі.

“Ми сьогодні дискутували з сільськими головами. Нема питань, нехай двічі на тиждень приїжджають фахівці, проводять уроки на місцях, і вони заощадять на цьому кошти. Може, це буде економічно вигідніше? Але немає наразі конструктивної розмови, щоб йти назустріч.  Якби все було фінансово самодостатньо, то це питання б не виникало. Я не маю сфери впливу на колег які займають посади на певних територіях. Ми не можемо виконати зараз тих норм, які нам ставлять в межах реформи”, — каже мер.

Колишня кременчанка Олена Локатир, як багатодітна мати, теж висловила небажання щодо батьківської плати 1130 гривень.

“Мої батьки кременчани, я прожила в Кременці. Але так сталося, що зараз проживаю в селі. Мої діти вчаться в музичній школі і я не маю зараз грошей і можливостей платити. То що робити?” — апелювала жінка.

Представник від очільників сільської громади, Млинівецький сільський голова  Олександр Галевич зазначив, що якщо йти методом розрахунків, котрі пропонує виконком міської ради, то ситуація вийде геть невтішна.

“Якщо ми сьогодні починаємо щось таким чином ділити, то вже завтра буде зворотна вимога, нехай міська рада заплатить за те, що людина з міста прийде в районну лікарню лікуватися. Це дійде до абсурду”, — каже Олександр Галевич.

Висловився чоловік негативно, щодо інших реформ і зауважив, що на сьогодні неможливо працювати на паритетних умовах.

“На території міста є три наших водяних свердловини, каналізаційно-насосні станції. Хочете економічних з нами відносин, то як казав пан зі Смиги, ми можемо співпрацювати економічно”, — додав Млинівецький сільський голова.

Паралельно голова сільської громади підвів і свої розрахунки.

“Я почув цифру 1130 гривень. В той час, як Кременецьке медичне училище бере річну плату за навчання 14 тисяч. Педагогічний коледж — 8 тисяч на рік. То якщо дитина відвідує музичну школу 10 годин. На 40 годин протягом місяця виходить 28/25 гривень за годину. В медучилищі година — 9.18, у педколеджі — 5.55”, — поцікавився при цьому з чого взяли такі затрати.

Сподівання на те, що керівництву вдасться прийняти розумне рішення, висловив батько учениці школи мистецтв Віталій Савчук.

“Не треба робити ажіотажу. Утриматися від поспішного рішення і працювати далі. Позашкільна освіта регулюється цілою низкою юридичних актів, котрі не було дотримано при прийнятті даного рішення. Стаття 28 Закону “Про позашкільну освіту”, забороняє брати кошти за платні послуги”, — додав Віталій Савчук.

Також чоловік апелював до юриста міської ради.

“Як ви будете формулювати наказ про виключення моєї доньки з даного навчального закладу? Якщо моя сільська рада не перерахує, а я не заплачу? Не може бути правового нігілізму”.

Юристи ж зазначили, що дитина в такому разі вчитиметься далі.

Виступив перед громадою й голова Кременецької райдержадміністрації Володимир Козубський. Зазначивши, що таке рішенні виконкому і винесення його на сесію міської ради для нього і керівника районної ради було новиною.

“Якщо економічно справедливо порахувати, то є ліцей, є школи, є центр дитячої творчості, є районний будинок культури, де теж за усі ці послуги мала б доплатити міська рада. Ми ж, своєю чергою, не ділимо одних і інших на перший і другий сорт. Ми збираємося і вирішуємо питання”, — зазначив Володимир Козубський.

Голова РДА закликав до порозуміння. “Якщо ми будемо гратися в ділення, то поділимо чесно.  І зробимо бум. І що тоді скажуть про нас трьох, як про керівників? Що ми не можемо порозумітися. Пропозиція залишити все як є, аналогічно, як і ми з боку району несемо свої зобов’язання”, — додав Володимир Козубський.

Також просив міську раду не ділити дітей на сільських і міських. Олексій Ковальчук пригадав час, коли виникло вперше питання розподілу освітніх і культурних об’єктів.

“Коли формувалося місто обласного значення, то вели мову про компенсацію”.

Голова районної ради Володимир Стефанський додав, що це питання взагалі не мало б набувати такого розголосу.

“Мені шкода, що ми зібралися для обговорення тут. Ми мали ці питання обговорити в чиємусь кабінеті. І не виносити на загал. То перше. По  розподілу всіх об’єктів, коли створювали місто обласного підпорядкування, ми розмовляли, об’єктивно ділили між містом і районом. Це два незалежних бюджети. На сьогодні район і ліцей, і інтернат, і інші структури — це 90% дітей міста. Якщо ж і піднімати це питання, то сідати з фахівцям і рахувати, хто скільки винен. І або не робити цих взаємозаліків, або робити взаємозаліки і один одному платити. Моя позиція дуже чітка, якщо сесія міської ради прийме дане рішення, відповідно ми будемо шукати можливості прийняти аналогічні рішення для того щоб компенсувати ці суми. Сьогодні районний бюджет в більш плачевному стані, ніж міський. Район не робить ні бруківок, ні площ, а лише відшуковує кошти. щоб забезпечити свої заклади освіти і охорони здоров’я, культури і так далі”, — каже Володимир Стефанський.

Міський голова дав зрозуміти, що не отримав на цій зустрічі відповіді, яка б влаштувала позицію міста.

“Місто що може, то робить, я зрозумів, що наразі раціональної пропозиції не буде, я її не почув сьогодні. Я думаю, що ми самостійно знайдемо цей компроміс. В якому ракурсі він буде, я не готовий зараз дискутувати. Треба фахово підійти зі всіх боків. В якому обсязі, це теж інше питання”, — каже Олексій Ковальчук.

Колишній заступник голови районної ради Валерій Левченко зазначив, що свого часу прогнозував, що таке питання рано чи пізно виникне.

“Коли я говорив про це ще в 2010 році, тоді дивилися усі скептично. А бюджетний кодекс, це не емоції, це конкретні гроші. В районі не має грошей на медицину, в місті на освіту, з цього нічого не вийде, якщо не дати місяць часу фінансистам. Нехай підрахують належним чином та поінформують через ЗМІ”.

Батьки налаштовані рішуче відстоювати рівноцінні права своїх дітей. Зв’язуватися з національними каналами, йти на сесію, писати звернення і надавати максимального розголосу.

Наразі проблема може виникнути не лише з неспроможністю оплатити навчання батькам. Скорочення вчителів музичної школи також буде на часі. І директор освітнього закладу не спростовував цього.

Й насамкінець “гарячої зустрічі”, мешканці сіл паралельно підняли й чимало інших тем, які можуть бути дотичними до наповнення міського бюджету і могли б зняти чимало фінансових проблем. Заговорили і про легалізацію бізнесу, готелі, заправки, нелегальних працівників та не зовсім чесних підприємців. А питання музичної школи залишилося відкритим.

Автор: Вікторія Іваницька

Фото: Ірина Колесник

Джерело: Кременець City