На Тернопільщині – єдиний в Україні іконостас повністю вишитий бісером (фото)

Півтора року роботи і півтора мільйона намистин: саме стільки знадобилося, аби втілити в життя проект унікального триярусного іконостасу в церкві Положення ризи Пресвятої Богородиці, що в селі Тютьків на Теребовлянщині. Його унікальність полягає в тому, що більше ніде в Україні і навіть у світі немає цілісного іконостасу, до складу якого входять лише ікони, вишиті вручну бісером! Загалом на іконостас пішло
1 436 433 бісерин вагою 17,724 кг, а площа вишитих ікон склала 7,12 кв.м.

Вісімнадцять неймовірних вишитих бісером ікон (найбільша з них має понад метр вісімдесят у висоту!), які прикрашають церкву, не просто милують око філігранністю вишивки, а мають ще й 3Dефект: світло, яке потрапляє на бісеринки, створює об’ємний ефект зображення, завдяки чому ікони наче оживають, випромінюючи живе світло та підсилюючи неповторну ауру храму.

Не дивно, що подивитися на рукотворне диво до Тютькова, що за 39 кілометрів від обласного центру, ось уже півтора року (іконостас освятили 16 липня 2017 року) з’їжджаються люди зі всієї України: дехто, надихнувшись красою храму, навіть шлюб вирішує тут взяти!

«Вишивали навіть в Італії та Іспанії…»

Створити іконостас із бісеру надумав разом з парафіянами настоятель храму отець Степан Суканець.

— Ми хотіли зробити щось особливе, таке, чого жоден інший храм не має, — розповідає отець Степан. — Замовити, скажімо, художнику мальований іконостас ми, чесно кажучи, просто не мали коштів. Тому порадились, що спробуємо щось самі придумати. У Тютькові вмілих вишивальниць чимало, тож вирішили вишити іконостас силами громади. Спершу був задум вишивати нитками — це і простіше, і швидше, і звичніше… Потрібні були тільки спеціальні схеми. Однак в які тільки фірми ми не зверталися, ніхто не погоджувався розробити нам схеми для вишивання. Ікон багато, вони різного розміру та форми, тож робота дуже масштабна та копітка. На щастя, на наше прохання відгукнувся майстер зі Львова Олег Стечкевич, який очолює фірму «Солес». Він настільки зацікавився нашою ідеєю, що приїхав до Тютькова, завітав у храм і погодився розробити схеми для вишиття, причому не простого, а — бісером. Тож всією громадою ми взялися до роботи… Кожну ікону вишивала одна із родин, що входять до складу парафії. Вишивали навіть ті мешканки села, котрі були на заробітках в Італії та Іспанії: їм передавали схему, полотно та бісер і там після роботи вони бралися за голку й нитку… Село у нас невеличке, десь під 90 дворів, проте дуже згуртоване: хто не вишивав, допомагав із купівлею бісеру, тож так чи інакше долучилися усі наші парафіяни. Навіть із сусіднього села жіночка, прикована хворобою до ліжка, попросила, аби і їй дали вишивати, — так усі загорілися цим…

Рукотворні святі

Загалом робота над вишиттям тривала півтора року. Усі ікони, хоч і вийшли зпід рук різних майстринь, вишиті в одному стилі, з дотриманням необхідних церковних канонів. Коли усі 18 образів були готові, їх накрили спеціальним склом, що забирає зайвий відблиск, що утворюється від потрапляння світла на бісер, та інкрустували у дерев’яний липовий каркас (вишукана різьба — робота майстра Олега Мамедова із сусіднього села Заздрість), об’єднавши в триярусний іконостас.

— Коли наші прихожани вперше побачили свою роботу у церкві, у них від зворушення аж сльози на очі виступили! — зазначає отець Степан Суканець. — Я служу Господу вже більше двох десятків років, багато бував у різних церквах, але такого ніде не бачив! Фото може передати красу вишиття та різьби, але жодне фото не передасть тієї неймовірної аури, яка панує у храмі!

Кожен, прийшовши сюди, бачить плоди своєї праці. І це, разом із молитвою, підносить його на дусі. Відчуваю, що маємо велику Божу підтримку, бо наша парафіяльна громада хоч і маленька, та вже стільки змогла зробити. Приємно бачити, як люди самі, без прохань, примусу, приходять і працюють. Так, наші тютьківські майстринівишивальниці і нині продовжують свою роботу: вишивають бісером плащаницю до храму та Хресну дорогу, а також ще ікони, аби розширити іконостас — планується, що загалом у ньому буде 24 образи…

Джерело: НОВА Тернопільська газета