Глава УГКЦ у Зарваниці: «Щоб побороти війну, треба побороти гріх»

Вдивляючись у патріарха Йосифа, слухаючи папу Пія ІХ, ми бачимо, що перемога України, перемога нашого народу, перемога нашої Церкви сьогодні кується тут, у Твоїх стіп, Пречиста Богородице, бо Ти є мати перемоги, до Тебе ми приходимо. Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у проповіді до вірних під час щорічної Всеукраїнської прощі до Марійського духовного центру в Зарваниці, присвяченій 125-літтю від дня народження патріарха Йосифа Сліпого та 150-річчю коронації Зарваницької чудотворної ікони.

 

Проповідник зауважив, що слово Святого Євангелія про зцілення розслабленого, яке ми сьогодні чуємо, показує нам Ісуса Христа, цілителя душі і тіла. Бо цілитель означає той, що повертає цілісність, первісну красу, відкриває Божий задум про людину…

Коли людина, вважає Архиєрей, у своєму внутрішньому світі пориває свій стосунок з Богом, усе довкола починає бути розслабленим. Рветься ота найголовніша ниточка, яка робить людину цілісною Божою істотою. Тому Ісус як Сотворитель, Бог торкається первопричини цього розслаблення…
Блаженніший Святослав відзначив, що в цій прощі ми соборно дякуємо Господу Богу за дар великого мужа, отця, ісповідника віри, патріарха Йосифа Сліпого, відзначаючи 125-ліття з дня його народження.

«Як ми глибше приглянемося, – сказав Глава Церкви, – почуте нами сьогодні Боже Слово начебто втілилося у житті цього великого мужа… У той час, коли темрява безбожності і атеїзму заполонила українську землю і всю Східну Європу, коли Патріарх став в’язнем Христа ради, коли Господь Бог привів його перед безбожних суддів і повів його на сибірську каторгу, що тоді робив Патріарх? Він навіть у тюрмі служив Божественну Літургію і сповідав людей з їхніх гріхів. Більше того, у час атеїстичного панування він займався наукою навіть на засланні. Сидів у бібліотеках, писав історію Вселенської Церкви. Хтось би міг сказати, та мрійник був той чоловік. Може, вартувало зі зброєю в руках організувати спротив безбожній владі. Але Патріарх втілював Боже Слово як пастир свого народу. Він чував над душею України, просвічуючи її словом Євангелії. Навіть серед темних тюремних кутків над похиленою головою він синам і дочкам українського народу промовляв слова: Бадьорися сину, відпускаються тобі твої гріхи».

Патріарх Йосиф, вважає Предстоятель УГКЦ, зрозумів, аби побороти темряву, треба запалити хоча б один світильник. Щоб перемогти безбожництво, треба бути віруючою людиною. Щоб побороти атеїзм, треба відроджувати богословську науку. І все це крок за кроком він робив як на засланні, так пізніше і в Римі. І так він приготував для всіх нас свободу, визволення з рабства. Був благовісником миру! Був тим, хто остаточно силою своєї віри і прощенням ворогів переміг зло, переміг ворогів. І став предтечою вільної України.

Ми сьогодні також згадуємо папу Пія ІХ, який 29 червня 1867 року у свято верховних апостолів Петра і Павла у Римі освятив корони для чудотворної ікони Зарваницької Богородиці. Цікаво, відзначив Блаженніший Святослав, що це освячення відбулося в контексті канонізації святого Йосафата, коли Вселенського Церква відзначала 1800-ліття мученичої смерті Петра і Павла в Римі. Це прославлення святого Йосафата і освячення цих корон відбулося у присутності п’ятсот єпископів з цілого католицького світу.

«Що тоді думав Пій ІХ, коли чинив ті речі? Гадаю, що тоді Святіший Отець зрозумів, що майбутнє України, майбутнє нашого краю, як і майбутнє Європи кується у Зарваниці. Пій ІХ сам пережив падіння папської держави, об’єднання Італії, оголосив себе в’язнем Ватикану. Він, мабуть, дивлячись на Схід Європи бачив, що тут прийдуть і відійдуть різні імперії, ідеології, а ікона Зарваницької Богородиці буде джерелом життя і відродження українського народу, який був тоді, є сьогодні і буде завтра», – наголосив проповідник.

«Тому святкуючи ювілей 150-річчя коронації цієї чудотворної ікони, ми відчуваємо, що тут сьогодні кується перемога України. Бо тут кожен прочанин може пережити у своєму серці те, що пережив оцей розслаблений євангельський чоловік. Ми приходимо сюди, аби каятися в наших гріхах, воскресати до Божого життя, вчитися жити справжнім християнським життям, прощати навіть ворогам. А це означає, що тут разом з Марією ми перемагаємо зло, диявола, який є первопричиною війни, горя, страждань і всього того, що завдає сліз, ран і крові українському народові», – вважає Глава УГКЦ.

Сьогодні світ думає, як зупинити війну в Україні. «І це було найперше запитання, яке ставили у Слов’янську і Краматорську його еміненції кардиналові Леонардо Сандрі… І ми сьогодні тут від Богородиці чуємо відповідь: не досить лише усувати наслідки війни, тому що вони можуть повторитися, якщо не буде усунена першопричина. Щоб побороти війну, треба побороти гріх. Треба відчути, що Боже милосердя, Боже прощення є тим лікарством на рани України, якого ми всі сьогодні так потребуємо. Коли ми станемо переможцями гріха і смерті у Христі, ми переможемо всі наслідки цього гріха, переможемо цього несправедливого агресора, відбудуємо нашу державу, зробимо щасливими українців, які більше не будуть змушені шукати кращої долі на чужині. Ось чому ми сьогодні тут на прощі, ось що ми сьогодні святкуємо», – наголосив на сам кінець Отець і Глава УГКЦ.

Департамент інформації УГКЦ