Три скелети та череп молодої свині, – що знайшли у давньому похованні біля Чорткова (фото)
ТРИ СКЕЛЕТИ ТА ЧЕРЕП МОЛОДОЇ СВИНІ, ЩО ЩЕ НАМ ВІДОМО ПРО ЗНАХІДКУ У БІЛОБОЖНИЦЬКІЙ ГРОМАДІ, про це йдеться на профілі громади у мережі Фейсбук.
Мали змогу поспілкуватися із археологом, дослідником старожитностей, фортифікацій та топоніміки краю Володимиром Добрянським, який був присутній під час розкопок давнього артефакту у вівторок.
Що це за культура кулястих амфор? Чи були раніше виявлені аналогічні поховання у нашому краю? З чого можна зрозуміти до якого періоду відноситься дана знахідка? Та ще про багато цікавих фактів, розповів нам пан Володимир Добрянський.
– Пане Володимире, вчора Ви були присутні разом із директором Тернопільського обласного центру охорони пам’яток культурної спадщини Мариною Ягодинською та археологом із Заложців Василем Ільчишиним. Чи могли б Ви нам розповісти про дану знахідку, та й взагалі про культуру кулястих амфор?
Культура кулястих амфор датується III тисячоліттям до н.е., тобто вона відноситься до періоду доби пізньої міді. ЇЇ носії просунулися із території Західної Європи (це Міжріччя Вісли і Одру) на територію України. На теренах нашої держави дана культура була поширена до Дніпровсьокого Правобережжя.
– Чи на теренах Чортківського району були раніше виявлені сліди даної культури?
Так, старожитності культури кулястих амфор, досліджено у с. Великі Чорнокінці, там 1877 році проводив обстеження професор Краківської академії наук Адам Кіркор. Відомо, що в 1912 році аналогічне скринькове поховання було виявлено в с. Улашківці, а 1965 р. поблизу с. Нагірянка було поруйноване під час сільськогосподарських робіт поховання (досліджено В. Савичин). Також, нам відомо, що на території Білобожницької громади раніше було виявлено аналогічне поховання у с. Звиняч в 1928 році, але на превеликий жаль виявлені матеріали не збереглися, так як їх розікрали. Лише у фонд Краківського археологічного музею, із даного поховання потрапила крем’яна сокира.
– Пане Володимире, почому можна одразу вказати добу археологічної знахідки?
Найперше, це видно по кераміці, адже кераміка є індикатором того чи іншого часу. Матеріал із чого був виготовлений посуд, його орнамент, форма – це все говорить нам про період, добу. Наступне, що має велике значення – аналіз на вміст органічних та неорганічних решток в структурі глиняної маси з якої виготовляли посуд.
– Чому саме посуд клали у гробницю із тілом небіжчика?
Посуд він має ритуальне значення, адже це ритуальний супроводжуючий матеріал, який був у релігійному світогляді тогочасного населення.
– Що саме було знайдено у гробниці?
Було виявлено три скелети, вісім посудин, дві крем’яні сокири, крем’яне долото, кістяну проколку та дві кістяні пряшки від пояса, а також череп молодої свині. Виявлені людські скелети передано на експертизу в Інститут археології НАН України у відділ антропології, що у м. Київ. Там же встановлять точний вік та стать людини, а також можна завдяки експертизи встановити, яку людина споживала їжу, чим хворіла при житті, та навіть константувати причину смерті.
– Цікаво, чому саме череп свині знаходився у даному похованні?
Голова свині була в якості супроводжуючого матеріалу, де в потойбіччі небіжчик міг споживати її в якості їжі. Взагалі, свиня мала ритуально-магічне значення у віруваннях Євразійського континенту. Навіть у язичництві давніх слов’ян на наших теренах у похованнях знаходять ікла вепрів (дикої свині).
– Що можете сказати стосовно плит?
Незважаючи на те, що це був період пізньої міді однак цей матеріал (мідь) був надзвичайно рідкісний і дорогий в той час. Тому в переважній чисельності люди використовували крем’яні, кам’яні, кістяні, знаряддя праці. Слід відзначити високу майстерність тогочасного населення, які у кар’єрі добували камінь-пісковик, вдало витесували плити і під час будівництва цих скриньових гробів припасовували одна до другої, так що щілини були не значні. Тому, навіть за V тис. років поховальна камера була пустотілою земля немала змоги потрапити крізь щілини.
– Чи були ще виявлені подібні захоронення у наших краях? І чи вони стосувалися тільки культури кулястих амфор?
Варто почати з історичної довідки, бо на нашій території було три різночасових археологічних культури, які ховали небіжчиків у кам’яних гробницях. Такі поховання властиві власне культурі кулястих амфор, у добу пізньої бронзи носіям комарівської культури та у давньоруський час XII-XIII cт.. Щодо останніх, поховання яких локалізуються в Межиріччі Збруча – Серету – Стрипи. Стосовно комарівської культури, то в 1925 році польський археолог Ю. Костржевський у с. Білий Потік, досліджував могильник цієї культури. Ним же і була виділена окрема “білопотоцька локальна група” комарівської культури.
Щиро дякуємо пану Володимиру за приємний діалог та за можливість краще дізнатися про знахідку давньої культури кулястих амфор у полі с. Білий Потік приналежного до Білобожницької громади, Чортківського району.Не можемо не подякувати нашому земляку, працівнику ПАП «Дзвін» Олегу Когуту, який і був тим трактористом, що виорав давній артефакт у полі свого рідного села Білий Потік. Дякуємо йому за те, що прийняв правильні дії та виявив свідому громадянську позицію, повідомивши в правоохоронні органи.Наша земля не тільки родюча але і багата на різні артефакти, які і до сьогодні вражають.
Фото правоохоронця Івана Стрільчука
Коментарі вимкнені.