У Почаївській Лаврі продають б/к проскури

Проскури, які продають у Почаєвській лаврі УПЦ МП уже попередньо використовували. Про це розповів «Погляду» протоієрей Євген Заплетнюк, голова місіонерського відділу Патріархії УАПЦ.

– Нещодавно я відвідав Почаїв, де у лаврі купив декілька проскур, щоб служити на них, – розповідає протоієрей Євген Заплетнюк. – Богослужіння літургії побудоване таким чином, що священнослужителі із проскури витягують частички, при цьому читаючи молитви на богослужінні, яке має назву “Проскомідія”.

І коли я взяв цю проскуру, дивлюся, що вона уже була використана – над нею вже звершувався  цей обряд. Тобто над нею уже хтось молився, подав священику своє ім’я та заплатив за неї, адже ці гроші ідуть на покупку проскур. І так вони опісля цього пішли продаватися по другому колу. Монахи свідомо продавали проскури ще раз. Про це розповідали мені й інші священики.

Протоієрей нагадує, що якщо ви купуєте проскури у Почаєві і у них є невеличкі дірочки, то це означає, що вони уже раніше використовувалися. Тож якщо ви планували придбати у російськомовних ченців святі проскури то маєте знати, що це – сувенір і використовувати його у богослужінні повторно не дозволяється. Подібний аферизм – один з безлічі способів заробітку тамтешніх чорноризців.

Новини Тернополя «Погляд»

-1 thoughts on “У Почаївській Лаврі продають б/к проскури

  • 21:47 | 19.06.2012 о 21:47
    Permalink

    отець Євген ви повиння знати що святий хліб – просфора ,, сувеніром ,, не буває. Це свідчить про ваше лукавство . Яке це має значення – російськомовні ченці. Паломники які бувають в Почаєві зі всіх куточків світу споживаюь цей хліб на Славу Божу, для користі своїй душі і тілу.Вам має бути стидно , отче за такі слова. Що ви доносите людям в їхні душі. Виходить я привезу просфору додому і на ниточку маю кудись підвішати. СОРОМ ВАМ

    • 08:53 | 20.06.2012 о 08:53
      Permalink

      Людський фанатизм робить їх жалюгідними.

    • 23:54 | 20.06.2012 о 23:54
      Permalink

      ну чо зразу на ниточку вішати? Віднести у найближчий храм – там розберуться, шо з цією проскуркою робити. Крім того – читайте уважно “використовувати його у богослужінні повторно не дозволяється” – ви купуєте просфори для богослужінь?

  • 19:19 | 20.06.2012 о 19:19
    Permalink

    для безгрмотного автора : не ПРОСКУРИ , а ПРОСФОРИ

    • 19:52 | 20.06.2012 о 19:52
      Permalink

      читаємо вікіпедію:
      Просфора, теж укр. проскура (грец. προσφορά — приношення) — богослужбовий літургійний хліб, котрий використовується під час православного богослужіння Літургії для Євхаристії, та для поминання під час проскомідії живих та померлих.
      Питання є? Дякуємо вам за увагу до нашого видання. Якшо у вас є конструктивні зауваження чи пропозиції, з радістю чекаємо їх на info@poglyad.te.ua

  • 23:11 | 20.06.2012 о 23:11
    Permalink

    Шановний автор , не треба писати таких статей. Це стосується Святих речей. А тим більше отцю давати такі коментарі. Нехай їмость печуть сама . А то поїхав в Лавру , сам же хотів купити просфори у російськомовних ченців

  • 17:02 | 21.06.2012 о 17:02
    Permalink

    шановна пані Люба. Пробачте мені. Але дійсно перш ніж писати такі статі , треба мати хоч якесь поняття про те що ви пишете.В Богослужбових требниках не використовується термін – проскурка. А просфора. По друге як ви собі уявляєте принести просфору в храм а там з нею розберуться. Це святий хліб , його споживають. Ви самі особисто поїдьте в лавру і задайте питання монаху в лавці де продають просфори : чому продають просфори на яких служили. А там іх не десять , двадцять і тд. Там іх не одна сотня. От треба до цього отця Євгена прийти з такою просфорою і спитати що знею зробити.В лаврі продають просфори мирянам , а не священникам для Богослужінь. Кожна людина побувавши там купує ці просфори на яких служили десятками для себе. Дома ріже на маленькі кусочки , висушує. І щоранку споживає зі святою водою. Хіба отець Євген про такі речі не знає ??? Сором !

    • 17:07 | 21.06.2012 о 17:07
      Permalink

      ну уявляю так собі, що якшо в мене вдома є якась посвячена річ, і я не знаю шо з нею робити, бо хтось каже, шо вона сувенір, а хтось каже, що вона на стільки освячена, шо й їсти її не можна (чи взагалі на неї дихати), то я краще цю річ віднесу в храм, де їй знайдуть гідне застосування, ніж я маю її викинути, чи повішати на ниточку, як пропонує попередній автор. Ну це я так – до прикладу, не маю на увазі саме цей хліб.
      п.с. А стосовно автора – претензій бути не може. Автор же не сам те все вигадав. Є офіційне джерело, на яке опирається автор статті.

  • 19:19 | 21.06.2012 о 19:19
    Permalink

    Якщо я наприклад приїхала , або прийшла в якусь святиню. Там продають багато освячених речей і я не знаю їх призначення, то я не буду їх купувати, щоб потім цю річь не знати де подіти.А відносно просфори, то кожен з паломників старається привезти її додому. І просто дивно , щоб священник дав такий коментар

  • 02:41 | 24.06.2012 о 02:41
    Permalink

    Просфора на якій нічого не служилось не є святим хлібом і Пан отець мав би це знати… Ніхто їх другий раз не продає, частичка витягується в молитву за того хто її купить… Не плутайтесь і не плутайте інших

  • 21:23 | 28.06.2012 о 21:23
    Permalink

    Просфора- приношення.
    Іноді отці які самі не печуть просфори купують їх в монастирях і сусідніх храмах де налагоджений процес випікання. І коли отцю потрібні просфори для служби то вони повинні бути новими. Ось про що говоріть мабуть о.Євген.
    Ви можете їх використовувати як завгодно ( згідно віри) але не для Богослужіння.

Коментарі вимкнені.