У Тернополі померла 26-річна породілля з коронавірусом. Подробиці трагедії

Вагітна жінка, у якої діагностували коронавірус, одразу звернулась до медиків. Проте ті її не змогли врятувати. 

У Тернополі в перинатальному центрі на початку квітня померла 26-річна Зоряна Мосьондз. Молода жінка мешкала в м. Бережани Тернопільського району. Вона, будучи вагітною раптово захворіла на коронавірус, із симптомів у неї був лише легкий кашель. Її госпіталізували на сьомому місяці вагітності через біль у животі.

У травні Зоряна чекала на свого первістка. Проте її не стало після кесаревого розтину, який медики, за словами чоловіка покійної Івана Мосьондза, вирішили проводити, навіть не попередивши рідних. У лікарні ж кажуть, що зробили все можливе, аби врятувати породіллю. 

Працювала медсестрою, любила фотографувати небо     
Іван та Зоряна Мосьондз одружились 25 липня 2020 року. Вони чекали на свого первістка. Закохана пара не встигла прожити разом навіть року. Щастя молодих людей обірвала трагедія.

“Зоряна була дуже світлою та доброю людиною. Ми ніколи навіть не сварились ні до одруження, ні після. Для мене ця жінка була всім”, – каже в коментарі ТСН.ua чоловік покійної Іван.

Також Зоряна була людяною та дружелюбною. Вона завжди була готовою допомогти чи підтримати. У жінки було хобі – вона фотографувала небо та обмінювалась листівками із людьми по всій Україні.

“Вона працювала у Бережанах медсестрою в місцевій стоматології. Завжди намагалась допомогти людям, була привітною, відкритою. Таких людей мало в наш час. Недарма дружина обмінювалась листівками з жителями всієї України. А ще вона дуже любила фотографувати небо. Навіть спільноту в соціальних мережах створила, де вона публікувала свої фото. Хто б міг подумати, що вона так рано піде на небо”, – згадує про дружину Іван Мосьондз. 

26-річна жителька Бережан ніколи не скаржилась на здоров’я та не хворіла. Але у 20 березня у вагітної Зоряни діагностували коронавірус. Ним вона хворіла у легкій формі. Також у жінки виявили бронхіт.

“18 березня в дружини почались болі в горлі. 19 березня вона звернулась до сімейної лікарки, котра спільно із гінекологом призначили їй лікування та зробили тест на коронавірус. 20 березня ми дізнались про те, що у моєї дружини COVID-19”, – розповідає чоловік.

Після цього 21 березня жінку госпіталізували в Тернопільський обласний перинатальний центр із загрозою передчасних пологів. І тут, зі слів чоловіка покійної, почалось найгірше.

“Ми привезли Зоряну 21 березня о 22:30. У неї сильно болів живіт. І з Бережан нас направили в Тернопільський перинатальний центр. Ми завезли туди дружину власним транспортом. Ми дуже хвилювались за її здоров’я, бо окрім всього вона була вагітною. Проте там нас зустріли не з розумінням, а з докорами, мовляв, а чому так пізно ви приїхали. Її все ж госпіталізували та обстежили. На той момент, коли вона потрапила у лікарню, її сатурація була 95, пневмонії у Зоряни не було. Вона була ще дуже молодою, без хронічних хвороб, а тому ми навіть уявити не могли, що станеться трагедія”, –  зізнається Іван Мосьондз.

Замість туалету – відро, а лікар заявив, що “за 700 гривень він кожні 15 хвилин не оглядатиме хвору” 

Чоловік Зоряни Іван Мосьондз зізнається, що він був вражений умовами лікування в перинатальному центрі. Як виявилось, вагітні, хворі на COVID-19 жінки не мали можливості сходити у душ та навіть в туалет. А у палаті не було крана, щоб помити руки чи можливості розігріти їжу.

“Зоряна була вагітною на останніх місяцях. Ви уявляєте, як це для вагітної жінки ходити в туалет на відро? Надворі XXI століття, а в Тернополі хвору людину, яка і так перебуває у важкому моральному стані ще і принижують, не давши можливості навіть нормально помитись чи сходити в туалет. Та і фізично їй було важко сідати на це відро. Таке навіть в голові не вкладається. Мені боляче від однієї думки, що свої останні дні Зоряна змушена була це відчувати”, –  ділиться Іван Мосьондз.

Зоряна пробула у лікарні трохи більше, ніж два тижні. За цей час родина жінки боролась за неї.

“Те, що кажуть, що все лікування безкоштовно – це міф. Я купував багато дороговартісних ліків, систем, катетерів, інфузійних подовжувачів, всяких клапанів та трубок до апаратів, які допомагали моїй дружині дихати. Чеки зберігаю досі. І ставлення деяких лікарів “ковідного” відділу було непрофесійним, деякі дозволяли собі кричати на вагітну на 32 тижні вагітності, після чого вона плакала пів ночі. Наступного дня після госпіталізації Зоряну оглянули лише о 16 годині. Нам лікар сказав, що він “не буде кожні 15 хвилин оглядати хворих, бо йому за них заплатять лише 700 гривень”. Не знаю, може це він натякав на хабар. При цьому зранку він не прийшов на загальний огляд. Щоб не заходити в палату, медсестра дзвонила і питала, яка у пацієнтки температура. Через таке безвідповідальне ставлення, недогляд, медики сильно запустили Зоряну і змушені були перевести в реанімацію”, –  каже Іван Мосьондз.

“Під час кесаревого розтину медсестра втратила свідомість”
Попри підтримку рідних, які намагались зробити усе можливе, щоб врятувати Зоряну, її стан погіршувався.

“В останні дні в Зоряни почалися приступи паніки і страху, вона боялася наодинці залишилась в палаті. Нікого з рідних до неї не пускали, хоча ми про це неодноразово просили. Щоб не сидіти з нею, медики вирішили ввести її в штучну кому. Від цього їй стан значно погіршився, але про це нам нічого не сказали. А згодом не повідомивши ні мене, ні маму чи батька Зоряни, лікарі зробили їй кесарів розтин. Вона так і не відійшла від наркозу. І нашої Зоряни не стало. Вона відлетіла, залишивши мені маленьку Мартусю, на яку вона так чекала”, –  каже Іван Мосьондз.

За словами чоловіка, він довго не міг отримати історії хвороби дружини, а коли отримав був вражений, бо вважає, що аналізи в неї були в нормі.

“Я показував історію хвороби іншим медикам, вони кажуть, що їм дивно, чому сталась така трагедія. Вони мені казали, що в історії хвороби аналізи були в нормі. В історії хвороби вказано, що дружина під час операції втратила пів літри крові. Як так могло статись? Також там багато виправлень та перекреслень. Мені розповідали небайдужі люди, що під час кесаревого розтину моєї дружини медсестра втратила свідомість, через це вони були змушені робити заміну”, –  наголошує Іван Мосьондз. 

За словами чоловіка, медики не захотіли рідним нічого пояснювати про трагедію.

“Я кілька разів просив їх віддати мені копію історії хвороби. Але чомусь вони це не поспішали робити. Брехали, що відправили її в міністерство, то в управління для вивчення обставин трагедії. Але зателефонувавши туди, був вражений, бо там вперше про неї чули. Після цього я її забирав буквально силою у представників перинатального центру. Що за цим стоїть, я не розумію. Якби мені чи батькам Зоряни хоча б пояснили, якби з нами лікарі говорили. Але ні, цього не сталось. Навіть після смерті дружини в мене було таке враження, що від нас щось хочуть приховати. Медики вирішили, що тіло одразу бальзамуватимуть. Єдине, що нам обіцяли – це провести службове розслідування, проте поки ніяких результатів цього немає”, –  додає Іван. 

Всі сили тепер для маленької донечки
Маленька донечка Зоряни та Івана народилась передчасно, вагою два кілограми.  Її одразу госпіталізували в Тернопільську дитячу обласну лікарню. Там малеча поступово одужує. За словами батька дитини, тут зовсім інше ставлення медиків до пацієнтів та їхніх родичів. 

“Цю різницю навіть важко описати словами. Ми дуже вдячні, що є на світі хороші лікарі, які врятували і виходили наш сенс життя. Донечку ми назвали Мартою. Це ім’я їй дала Зоряна ще за життя. Вона дуже на неї чекала, а тепер мені боляче навіть від однієї думки, що крихітка ніколи не обійме своєї мами. Маму вона бачитиме лише на світлинах…”, –  каже Іван.

За словами чоловіка, після смерті дружини, маленька донька тепер стала сенсом його життя. Проте він добиватиметься справедливості та наголошує, що якщо є винні у смерті його дружини, то вони мають бути покараними, щоб жодна інша родина не пережила подібної трагедії.

“Я все зроблю для Марти. І перше, – це доб’юсь справедливості. Я вимагатиму, щоб провели детальне розслідування та дали мені відповідь, чому не стало моєї Зоряни. Знаєте, після смерті дружини, прочитав публікацію в місцевих ЗМІ. Там давав коментар керівник Тернопільського обласного перинатального центру Віктор Овчарук, він заявив, що вони все зробили правильно. Я ж думаю, що якби все було правильно, Зоряна б сьогодні була живою, а в Мартусі була б мама. У Тернопільській ОДА також сказали, що проведуть власне розслідування. То де воно зараз? Де результати? Я в жодному випадку не хочу помститись чи ще щось, я просто хочу справедливості, щоб через роки я міг подивитись в очі своїй доньці та розповісти їй про маму і про те, що я зробив усе можливе для її порятунку та для добився чесного розслідування її смерті. Я думаю, що це потрібно і тим людям, які лікуються чи ще лікуватимуться в перинатальному центрі Тернополя. Щоб із ними така трагедія, як це сталось із Зоряною, ніколи не повторилась”, – наголошує Іван Мосьондз.

Іван Мосьондз зазначає, що він уже звернувся із заявою і до місцевої прокуратури та сподівається на справедливе розслідування.

Що кажуть медики? 

Начальниця управління охорони здоров’я Тернопільської ОДА Ольга Ярмоленко у коментарі місцевим ЗМІ пообіцяла, що трагедію будуть розслідувати в управлінні. 

Керівник Тернопільського обласного перинатального центру “Мати і дитина” Віктор Овчарук ситуацію із смертю вагітної відмовився коментувати. Він зазначив, що це – конфіденційна інформація. 

“Єдине, що можу сказати, їй надали усю необхідну допомогу, згідно з протоколами”, – сказав Овчарук у коментарі тернопільським ЗМІ.

У коментарі ТСН.ua Віктор Овчарук зазначив, що це – єдиний випадок смерті вагітної із коронавірусом в медзакладі, який він очолює. 

“Дивіться в Україні ледь не щодня помирає 400 людей, і якби була можливість їх врятувати, то звичайно, що всі були живі. Ми робили усе, що могли зробити. На жаль, коронавірус не жаліє нікого. Лікарі не є убивцями. Я розумію трагедію родичів, це їм болить, але, на жаль, так сталось. Вагітні повинні самі були берегтись, уникати контакту. Десь же вона цей вірус підхопила”, – сказав Віктор Овчарук. 

Водночас очільник Тернопільського обласного перинатального центру не спростував ТСН.ua і ту інформацію, що в їхньому закладі хворі вагітні жінки змушені ходити на відро замість туалету. 

“Звичайно, що для таких пацієнтів повинні бути умови за всіма стандартах, з ізольованими палатами. Але, на жаль, коли у нас у всі лікарні масово надходять хворі, ми змушені пристосовуватись, і ми зробили усе, що могли зробити. До того ж наш перинатальний – це єдиний заклад в області, який приймає на лікування хворих вагітних жінок”, – каже Віктор Овчарук.

ТСН

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *