«Влада надуманою проблемою дискримінації ЛГБТ переймається більше, ніж реальними проблемами українських сімей», – Олег Сиротюк

У зверненні, ініціаторами якого є «свободівці», йдеться про занепокоєння місцевих політиків щодо стану захисту та розвитку інституту сім’ї. Адже дотримання цих двох функцій є обов’язками, покладеними на державу згідно не лише українського законодавства, а й тими міжнародними правовими документами, які визнала Україна. Водночас влада не виконує цих функцій:

– У нас занепокоєння викликає той факт, що донині влада так і не визначилася з державною стратегією розвитку та підтримки сім’ї. Ця стратегія, безперечно, має базуватись виключно на християнських, українських, духовно-моральних, етичних та національних цінностях, які інституцію сім’ї трактують як «добровільний союз між чоловіком та жінкою, які народжують і виховують дітей». На жаль, такі цінності і таке трактування сім’ї не беруться владою до уваги. Натомість з незрозумілих причин держава надає пріоритетну увагу лише штучно створеній проблемі так званої дискримінації людей з нетрадиційною сексуальною орієнтацією. Тобто влада надуманою проблемою дискримінації представників ЛГБТ переймається більше ніж реальними проблемами українських сімей, – зазначає голова ТОО ВО «Свобода» Олег Сиротюк.

Яскраво ілюструється проблема захисту та розвитку української сім’ї є підготовлена Робочою групою з прав, свобод та обов’язків людини і громадянина Конституційної Комісії змінена редакція статті 51 Конституції України. Згідно із підготовленими змінами пропонується наступне: «Право на шлюб, створення сім’ї гарантується законом. Кожен з подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі і сім’ї».

– Робоча група пропонує вилучити слова «чоловік» та «жінка». У такий спосіб здійснюється спроба закласти конституційну основу для легалізації одностатевих цивільних партнерств і так званих «шлюбів», – йдеться у зверненні. – План (План дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року» прим.) передбачає легалізацію, так званого, цивільного партнерства для одностатевих пар, всиновлення дітей трансґендерними людьми, впровадження у навчальний та виховний процес тем про одностатеві стосунки як норму сексуальної поведінки, проведення так званих «маршів рівності» та інших видів пропаганди гомосексуалізму за державної підтримки, надання права бути донорами крові людям із різними формами ризикованої поведінки тощо.

Крім того, ініціатори звернення зазначають, ще одним приводом для занепокоєння є й те, що ВРУ внесла зміни до Кодексу законів про працю, метою яких є впровадження словосполучень «ґендерна ідентичність» і «сексуальна орієнтація» у національне правове поле. Цим було вчинено пряму дискримінацію людей і роботодавців, особливо в релігійних і навчальних установах, де неможливе працевлаштування людей, що ведуть аморальний спосіб життя або мають розлади власної психосексуальної ідентифікації.

Тому з допомогою звернення тернопільські депутати закликають владу вищих рівнів зберегти чинну редакцію статті 51 Конституції України; не допустити ухвалення закону України «Про цивільне партнерство» (воно передбачене «Планом дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року»); створити Міністерство сім’ї або подібну інституцію.