10 ефектних тернопільських сходів

Сходи, мовби кістяк будинку: підтримують зв’язок між поверхами, своєрідна вертикаль буття споруди, навколо якої все закручується (в прямому та переносному значеннях)

А ще сходи — йдеться про ті, що їх подибуєш у старих будинках — надзвичайно ефектний естетичний простір. Люблю розглядати сходинки, перила, поручні, балясини.

Тож ось підбірка сходів середмістя, що їх варто побачити (і знову за алфавітом, без пальми першості).

1. Валова, 8. Місце, де добре трохи затриматися. Цей будинок надихає на фантазування про інші часи, спонукає до тривалого розглядання деталей. Особливо мені до смаку вийти на горішній поверх і дивитися, як закручуються сходи, відкидаючи мереживні тіні.
   
2. Валова, 5. Зазирніть сюди, підніміться догори і насолоджуйтеся: перед вами розгорнеться геометричний візерунок, який не залишить байдужим.
   
3. Качали, 4. У цього будинку цікаве планування, і таке ж незвичне конпонування сходів. А ще зверніть увагу на кахлю. Як на мене, вона додає цікавого акценту.
   
4. Коперніка, 1. Люблю ці сходи за їх розмах, за відчуття великого, відкритого простору.
   
5. Опільського, 4. Тут головний герой не так сходи, а колір балясин і те, як вони закручуючись, обрамлюють «картинку».
   
6. Руська, 27. Відверто кажучи, не знаю, що особливого тут. Але ці сходи мені страшенно подобаються. Щось є в тому, з якою грацією вони виводять на другий поверх.
   
7. Руська, 45. Ще один приклад гармонійного поєднання ліній та форм.
   
8. Сагайдачного, 6. Побачивши цей будинок зсередини, вам, на певне, захочеться прийти сюди ще і ще раз. Це одні з найоригінальніших сходів міста. Принаймні, я схожих більше не бачила. Фото не передає їхнього розмаху – вони займають весь внутрішній простір під’їзду.
   
9. Бульвар Шевченка, 10. Величні сходи із красивими балясинами. Поки доходиш до горішнього поверху, встигаєш пофантазувати про минулі часи й тих, хто ступав тут до тебе, хто торкався цих поручнів.
   
10. Бульвар Шевченка, 33. Мене зачаровують вигини цих сходів – їхня плавність, вони нагадують мені хвилі, що неспішно накочуються одна на одну, ідеальні в своїй формі.
    

Анна Золотнюк.